Новини

Районна програма "Забезпечення виробами медичного призначення ветеранів Великої Вітчизняної війни та пільгової категорії населення району на 2017 рік " була затверджена рішенням Ужгородської районної ради від 08.12.2016р. №186.Метою програми є підвищення рівня соціального захисту пільгової категорії населення району та ветеранів Великої Вітчизняної війни, поліпшення їх забезпечення виробами медичного призначення.

В Ужгородському районі саном на 31.12.2017 нараховується 9307 осіб пільгової категорії населення, а саме: 402 - особи з інвалідністю та ветерани Великої Вітчизняної війни, 2004 - ветерани праці, 5588 - діти війни, 323 - особи з інвалідністю першої групи, 990 - особи з інвалідністю другої групи. Для покращення соціального захисту осіб з інвалідністю та ветеранів війни й пільгових категорій населення району, а також пільг, передбачених для них законодавством, виникає необхідність фінансування цільових програм соціального захисту даної категорії громадян.

Фінансування програми за звітній період було заплановано - 240 000. 00 грн,  виконано - 239 749. 00 грн. За кошти програми проведено безкоштовне зубопротезування на суму 39 249,00 грн.

В районі нараховується 28 осіб, які потребують протезування кульшового суглобу. Із них попередньо відібрано 7 пацієнтів, для яких закуплено 7 ендопротезів кульшових суглобів на суму 199 500,00 грн. На даний час проведено протезування кульшових суглобів двом пацієнтам.

Рішенням Ужгородської районної ради від 08.12.2016р. №182  було затверджено районну програму "Протиепідемічні заходи та боротьба з інфекційними хворобами в районі на 2017 рік". Метою програми є забезпечення епідемічного благополуччя населення району шляхом зниження рівня поширеності інфекції, боротьба з якими роводиться засобами імунопрофілактики; зниження рівня смертності та інвалідності внаслідок інфекційних хвороб; впровадження сучасних стандартів медикаментозного лікування; вдосконалення лабораторної бази для діагностики інфекційних хвороб, поширення інформіційно- просвітницьких матеріалів із зазначеної проблеми.

За 2017рік проведення первинного вакцинального комплексу дітям до 1-го року складає 25,7% в зв'язку з недостатньою кількістю вакцин. У 2017 році склалася складна епідситуація з кору. Потреба у вакцині КПК, яка забезпечує профілактику кору, складає 5000 доз, отримано 1116 доз. Закуплено вакцину проти грипу на 5000 грн., якою проводилася вакцинація медперсоналу.

Фінансування програми за звітній період було заплановано - 60 000. 00 грн., однак виконано -   5 635. 68 грн. у зв’язку з дефектурою медичного препарату.

За кошти програми закуплено вакцину проти гепатиту А „ХАВРИКС” на суму 5 635,68 грн. Сума коштів програми зменшена в зв'язку з тим, що було отримано вакцину „ХАВРИКС” закуплену з обласного бюджету та не було в наявності вакцини для закупівлі з достатнім терміном придатності.

Районна програма "Медикаментозне забезпечення нефрологічних хворих в районі на 2017 рік " затверджена рішенням Ужгородської районної ради від 08.12.2016р. №184 . Метою програми є покращення стану хворих на хронічну ниркову недостатність з району, які потребують гемодіалізу, корекцію змін організму,що виникають під час лікування, продовження тривалості життя, зниження смертності хворих із незворотнім ураженням нирок. За кошти програми закуплено препарати супроводу для хворих на хронічну ниркову недостатність, які потребують гемодіаліз.

Фінансування програми за звітній період заплановано - 170 000. 00 грн. з них  виконано- 159 182.75 грн.

На теперішній час у районі перебувають 23 хворих, які регулярно отримують лікування методом програмного гемодіалізу у відділенні нефрології та гемодіалізу ОКЛ ім.Новака.Вперше розпочали лікування вісім хворих. На обліку також перебуває 1 пацієнт із трансплантованою ниркою, якого забезпечено препаратами супроводу.

Всього у районі на обліку перебуває 860 хворих із ХХН, за 2017 рік взято на облік 71 хворих.

Розроблено та затверджено план забезпечення 23 хворих із ХХН, які потребують лікування методами ЗНТ, необхідними витратними матеріалами та здійснення закупівлі необхідних препаратів згідно рекомендацій спеціалістів відділення нефрології та гемодіалізу ОКЛ.

За 2017 рік за кошти Програми придбано лікарських засіб «Мірцера» на суму 139186 гр.27 коп.(залишок на 10 813,73 коп.). За 2017 рік проведено 4 засідання координаційної ради по виконанню «Програми медикаментозного забезпечення нефрологічних хворих на 2017 рік». Розглянуто питання: підсумки виконання «Програми медикаментозного забезпечення нефрологічних хворих в районі на 2016 рік» (січень 2017 р.) та «Стан надання спеціалізованої медичної допомоги нефрологічним хворим» (червень 2017р.) , «Про можливості покращення виявлення хворих на хронічну хворобу нирок на ранніх стадіях в Ужгородському районі» (вересень 2017р.), «Про стан надання спеціалізованної медичної допомоги хворим нефрологічного профілю в Ужгородському районі»(грудень 2017 рік).

На даний час (01.01.2018 р.) на обліку знаходиться 23 пацієнта(на 01.01.2017 р. на обліку знаходилося 15 пацієнтів). Для забезпечення їх ліками відповідно до протоколів лікування до кінця 2017року необхідно було додаткове фінансування . Ужгородською районною радою внесені зміни до рішення районної ради №184 «Про Програму медикаментозного забезпечення нефрологічних хворих в районі на 2017 рік». На додаткову виділену суму закуплено препарати :-Альфа-дЗ- тева, Діаліпон, Магурол та Метакартин.

Впроваджуються в практику нормативи надання медичної допомоги за спеціальністю «нефрологія», ведеться робота серед населення району по первинній та вторинній профілактиці захворювань, запобігання факторів ризику, збереження здорового способу життя.

 

1 лютого голова районної ради Руслан Чорнак, з офіційним візитом, перебував в м.Сату-Маре (Румунія). У рамках робочої поїздки керівник радизустрівсяіз мером міста. Представники України та Румунії обговорили питання налагодження транскордонної співпраці і партнерських відносин у сферах освіти, охорони здоров’я, культури та туризму.

Перші напрацювання у напрямку партнерства вже є: вищі навчальні заклади Ужгорода та Румунії активно співпрацюють впродовж декількох років, успішно реалізуючи спільні проекти. Систематично проводяться науково-практичні міжнародні конференції, стажування для викладачів та студентів, тощо.

З метою покращення якості надання медичних послуг в Ужгородському районі найактуальнішим залишається питання ремонту Ужгородської районної лікарні. Районна рада, звичайно, не залишається осторонь вирішення цієї проблеми, однак коштів все одно не вистачає. При зустрічі із представниками Румунії очільник ради Руслан Чорнак піднімав і питання щодо можливості налагодження співпраці у цій галузі.

Як відомо, проект реставрації Невицького замку переміг у конкурсному відборі серед проектів у сфері туризму і рекреації, проведеного Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Тож цього року ми отримаємо з Державного бюджету понад 10 мільйонів гривень на першу чергу невідкладних робіт із реставрації пам’ятки архітектури національного значення. Проте це лише перша черга, у якій заплановано реставрувати вежу. Для завершення робіт по реставрації родзинки Ужгородського району необхідні додаткові кошти. Тож це питання також обговорили при зустрічі.     

На завершення, обидві сторони обмінялися думками та дійшли згоди, що для реалізації запланованих завдань, невід’ємною частиною співпраці Сату-Маре та Ужгородського району має стати написання спільних проектів, що фінансуватимуться з Європейського Союзу. Це дасть можливість  налагодити співпрацю у всіх сферах суспільного життя. 

У 2017 році у межах Програми організовано харчування для учнів 1-4 класів, які не належать до пільгової категорії, учнів 5-11 класів із числа малозабезпечених, дітей учасників АТО та дітей із сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах.

Крім того, за кошти освітньої субвенції забезпечено харчування для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, що навчаються у спеціальних та інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів, що отримують допомогу відповідно до вимог Закону України „Про державну соцільну допомогу малозабезпеченим сім’ям”.

Таким чином, у 2017-2018 навчальному році всіма видами харчування було охоплено 3512 дітей, з яких 2944 - учні 1-4 класів, 568 - соцільно- незахищені категорії.

Для забезпечення харчування на базі загальноосвітніх шкіл району функціонувало 26 харчоблоків, до приготування їжі долучено 68 фахових спеціалістів. До закладів, у яких харчоблоки відсутні, організовано підвіз готових обідів. У окремих випадках - діти підвозяться на обіди в інші навчальні заклади.

Касові видатки по Програмі за 2017 рік склали 3 941 670,12 грн. Названі кошти надійшли з районного бюджету та бюджетів місцевих рад Ужгородського району.

З настанням зими дедалі менше тепла несуть людям сонячні промені, хоч і яскраво виблис­кують на невеличких кучугурах снігу. Кілька днів поспіль він то посипав землю, то перетворювався у чорні горбки, а то і зовсім зникав, залишаючи за собою калюжі. Люди поспішають до своїх осель, ховаючись від пронизливого холоду...

Але і в таку погоду у приймальні голови район­ної ради Руслана Чорнака повно відвідувачів. Більшість - люди похилого віку. Заклопотані облич­чя, тиха хода. Різні люди. Кожен зі своїми клопотами і, звичайно, з надією на допомогу.

Ось з кабінету вийшла ста­ренька. По очах видно, що задо­волена. Згодом я запитала у Руслана Васильовича, що тур­бувало відвідувачку. Каже, піс­ля смерті чоловіка залишилася самотньою. Єдиний син далеко на заробітках. Поїхав недавно, то чекати від нього допомоги поки що заскоро. Невістка з ди­тиною живе у сусідньому селі у своїх батьків. Просила матеріальну допомогу. Пенсії не вис­тачає на оплату за комунальні послуги, на дрібні ремонти старої хати.

- Звичайно, допоможемо, - каже, - наші люди вартують кращого життя - намагаємося робити все, щоб їм жилося легше. Але не все, на жаль, за­лежить від голови районної ради, наших депутатів та на­віть від рішень Верховної Ради. Бо є об’єктивна реальність, є сувора життєва проза, непередбачувані обставини. Але після зими завжди настає вес­на. Отже, не пускаймо зиму у наші душі.

Наш район, на щастя, попри всі негаразди, образ­но кажучи, міцно стоїть на ногах. Такого ще не було в історії Ужгородщини. Впер­ше за останній час район став бездотаційним. Що сприяло?

Відповідь проста. Стабіль­ний розвиток економіки. Маємо великі підприємства, де працю­ють багато робітників. Добре сплачується прибутковий пода­ток з фізичних осіб. Відповідаль­но ставляться до розвитку ви­робництва, сплати податків ке­рівники «Джейбіла», «Ядзакі», «Єврокара» та інших підпри­ємств.

Роботу цих флагманів про­мисловості, зрозуміло, постійно тримаємо в полі зору. Намагає­мося всіляко сприяти їх успішній праці. Недавно ми побували на «Єврокарі». Справи там йдуть непогано, хоч дається це нелег­ко. Нині продукція випускається переважно під конкретні замов­лення дилерів.

Успішно на Ужгородщині розвивається і садівництво. А це додаткова наймана робоча сила. Люди мають роботу, а ра­йонна казна - наповнення. І кількість занедбаних земель зменшується, що також не може не радувати.

У підприємців безліч про­блем. Тому намагаємося їх мі­німізувати, хоча б у питаннях, які залежать від нас. Тобто не ство­рюємо людям, які наповнюють бюджет, зайвих перепон у їхній діяльності.

Має Ужгородщина і вели­кий туристичний потенці­ал...

Безперечно. Багато наших сіл можуть ним скористатися. І вже скористалися. Далеко за межами області добре відомі санаторні комплекси «Термал Стар», «Деренівська купіль» у Нижньому Солотвині, «Богольвар» у Анталовцях, готель «Камелот», гостинний двір «Лева­да» у Кам’яниці, оздоровчий комплекс «Золота гора» у Бар­вінку та інші. Ужгородщина ба­гата на мінеральні води. Є ще багато невикористаних ре­зервів. Відомо, що наша Велика Добронь розташована на вулка­нічному зламі. Тому має джере­ла, дуже схожі з тими, що є в Карлових Варах. Село чекає на інве­сторів. Влада готова посприяти.

Ось-ось гостинно відчинить двері для численних гостей ту­ристичний центр «Верховина» у Кам’яниці. Це буде щось надзви­чайне. Впевнений, що сюди на відпочинок їхатимуть з усієї Ук­раїни. І не тільки. Щодо готелів, то їх вже також чимало у районі. Популярністю користуються і сільські садиби.

Чому загострилися від­носини між Коритнянами і Часлівцями з питань водопо­стачання? Послухаєш одну сторону- вона права. Послу­хаєш другу- та має рацію.

Ця проблема, як то кажуть, з бородою. Мільйонні борги віша­ти на одну Коритнянську сільра­ду, звичайно, не можна. їх по­винні розділити між коритнянською і часлівецькою сільськи­ми громадами. Районна влада

не стояла осторонь вирішення цієї важливої проблеми, адже старі труби давно поржавіли, втрати води були величезні. За районні кошти поставили нову трубу. Ділянку водогону у межах сіл Кінчеш і Коритняни капіталь­но відремонтовано. Втрати при­пинилися. Але консенсусу між сільрадами не досягнуто, а бор­ги треба платити. Слід розроби­ти чітку формулу розрахунків. Районна рада і далі це питання не випускатиме з поля зору.

Нині багато говорять про об'єднання сіл. Думки різні. Дехто навіть цей про­цес у засобах масової інфор­мації називає чумою. Мовляв, ніхто від цього не виграє. А як ви сприймаєте децентра­лізацію?

Негативно. Як на мене, еко­номічний ефект від таких нова­цій-нуль. Раніше медицина, ос­віта частково фінансувалася з державного бюджету за рахунок субвенцій, а культура - за раху­нок районного бюджету. Усе це чималі кошти, а нині, напри­клад, новостворена Баранинська об’єднана територіальна громада усі витрати повинна взяти на себе. Це буде, скажу вам, нелегко. Нині скільки лю­дей працює у кожній сільраді? Стільки аж ніяк не буде потрібно у селах після об’єднання. Буде значне скорочення. Людям до­ведеться шукати нову роботу. Можна ще багато назвати при­кладів негативу цього процесу. Але час покаже, хто мав рацію...

А які стосунки у вас, Руслане Васильовичу, з вико­навчою владою, з райдержадміністрацією, керівницт­вом Ужгорода зокрема?

Нормальні, ділові. Не бачу причин для чубанини. Адже мета у нас одна - робити все можли­ве, а часом, на перший погляд, і неможливе, щоб вирішувати проблеми, які заважають на­шим людям спокійно працюва­ти, насолоджуватися життям.

Приміром, спільно з райдержадміністрацією проводимо наради з селищним та сільськи­ми головами, на яких намагає­мося вирішувати важливі пи­тання життєдіяльності району. Практично всі такі заходи зна­ходять своє відображення на сторінках районної газети і на сайті районної ради. Це свідчить про те, що районна рада відкри­та, працюємо прозоро.

Життя постійно диктує свої якісь нові умови, ставить нас перед викликами. Намагаємося мати тісні зв’язки з місцевими радами, об'єднувати зусилля. Серед наших депутатів є пред­ставники різних партій, але коли йдеться про важливі питання життєдіяльності району-політи­ка тут зайва. Депутати займають конструктивну позицію. Оце і є запорука нашого успіху. Район­на рада і далі налаштована на успішну працю.

Нам поступово, але вдаєть­ся добиватися змін у настроях людей - від тотальної недовіри до влади на всіх рівнях до надії на те, що завтра обов’язково буде краще. Я в цьому впевне­ний. А це за нинішніх умов бага­то важить.

Що є, на вашу думку, най­більшою проблемою району?

Важливих проблем дві: ме­дицина та освіта. Маю на увазі кошти на їх належне утримання і, звісно, кадри. Що стосується кадрів, то нині в цих двох галузях люди радше шукають роботу у сусідніх країнах: там заробітна плата у рази більша.

І на завершення нашої розмови, Руслане Васильови­чу, декілька слів, будь ласка, про депутатські запити та звернення громадян.

Як відомо, одним із важли­вих інструментів роботи депута­та ради, що допомагає належ­ним чином реалізувати свої пра­ва та виконувати передбачені законодавством обов'язки, є депутатський запит. Через раду кожен депутат має можливість звернутися до будь-яких посадо­вих осіб, установ, підприємств, організацій. Районна рада під­тримала багато депутатських запитів. Не буду їх перерахову­вати. Районна газета не раз роз­повідала про них своїм читачам у звітах із сесій районної ради. Скажу лише, що жоден із запитів не залишився без нашої уваги. Підтримували ми і звернення депутатів до керівників держа­ви з багатьох наболілих питань.

Настав новий рік, а з ним, звичайно, нові турботи. Труднощі завжди були, є і будуть. Спільни­ми силами їх подолаємо.

Вісті Ужгородщини.

 

На виконання рішення третьої сесії шостого скликання Ужгородської районної ради 18.03.2011 № 70 „Про районну Програму розвитку і функціонування дошкільних навчальних закладів на 2011 - 2017роки”, рішення п’ятої сесії шостого скликання Ужгородської районної ради 21.07.2011 № 129 „Про внесення змін до рішення від 18.03.2011 року №70 „Про районну Програму розвитку і функціонування дошкільних навчальних закладів на 2011 - 2017роки” та рішення десятої сесії сьомого скликання Ужгородської районної ради 08.12.2016№191 „Про внесення змін до рішення районної ради від 18.03.201 1 року №70 „Про районну Програму розвитку і функціонування дошкільних навчальних закладів на 2011 - 2017роки” - протягом звітного періоду вживалися відповідні заходи.

Протягом року вжито заходів щодо вивчення та поширення передового педагогічного досвіду педпрацівників закладів дошкільної освіти (далі - ЗДО) та дошкільних підрозділів навчально-виховних комплексів (далі - НВК). Зокрема, Ужгородським райметодкабінетом вивчено та забезпечено шляхи поширення досвіду вихователів Розівського ДНЗ „Формування соціально-моральних якостей дошкільників в умовах полікультурного середовища”, „Розвиток дрібної моторики рук”. Методичні посібники були розглянуті та схвалені на методичній раді Ужгородського райметодкабінету та затверджені науково-методичною радою Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.

Крім того, з метою впровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду, удосконалення навчально-виховного процессу проведено семінари-практикуми, майстер-класи, методоб’єднання, засідання школи педагогічної майстерності, школи молодого керівника закладу дошкільної освіти, школи вихователя-методиста, школи медсестер ЗДО, зокрема, за темами: „Формування у вихованців навичок спілкування і ефективної взаємодії з іншими дітьми.Школа добросусідства”, „Використання народних іграшок в навчально-виховному процесі (у дидактичній сюжетно-рольовій, рухливій грі, театралізаціях тощо)”, „Взаємозв’язок музичної, емоційної та рефлексивної культури у виховання дітей дошкільного віку”, „Дитячий квест на музичних заняттях із дошкільниками ”; „Організація в ДНЗ туристично-краєзнавчої роботи як засобу формування, національної свідомості дошкільників”; „Організація освітнього середовища дошкільного навчального закладу”, „Забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками у рамках впровадження концепції „Нової української школи”; „Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі”, „Збереження фізичного та психічного здоров’я дошкільників в сучасних умовах.Системний підхід до організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ.Медико-педагогічний контроль”; „Розвиток креативних здібностей дитини під час музичної діяльності” тощо.

У першому півріччі 2017 року на базі закладів дошкільної освіти району проводилися практичні заняття для слухачів ЗІППО. Педагоги Розівського, Кам’яницького, Руськокомарівського закладів дошкільної освіти провели ряд відкритих заходів для курсантів.

Відділом освіти, молоді та спорту райдержадміністрації проведено семінари-практикуми для керівників навчальних закладів, що надають послуги з дошкільної освіти, за темами: „Організація харчування дітей в дошкільних навчальних закладах”, „Ведення ділової документації закладу дошкільної освіти.Номенклатура справ”. Крім того, на нарадах керівників навчальних закладів, засіданнях школи вихователя-методиста, щколи молодого керівника ДНЗ та школи медсестри ДНЗ розглядалися питання щодо ведення ділової документації відповідно до Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах.

Забезпечено курсову перепідготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти та дошкільних відділень навчально-виховних комплексів. Так, протягом 2017 року на базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти курсову перепідготовку пройшли 25 педагогів ЗДО та дошкільних підрозділів НВК району. 11 осіб із числа працівників ЗДО та дошкільних підрозділів НВК району пройшли навчання з охорони праці. Крім того, 24 працівників закладів дошкільної освіти та навчально-виховних комплексів району пройшли навчання з Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти.

З метою здійснення державного контролю за діяльністю навчальних закладів, визначення відповідності освітніх послуг, що надаються закладами, державним стандартам на рівні вимог до дошкільної освіти та надання організаційно-методичної допомоги навчальним закладам у першому півріччі 2017 року проведено атестаційну експертизу Великогеєвецького, Тийгласького та Тисаашванського закладів дошкільної освіти.

Протягом звітного періоду здійснено також заходи щодо розширення мережі груп у функціонуючих дошкільних навчальних закладах:

-     відкрито 1 додаткову групу з денним режимом перебування дітей (із створенням 15 місць) у Паладь-Комарівецькому ДНЗ Паладь-Комарівецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області;

-     відкрито 1 додаткову групу з денним режимом перебування дітей у Часлівецькому НВК „дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І ступеня” Часлівецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області;

-     проведено реорганізацію групи з короткотривалим перебуванням у групу з денним перебуванням дітей у Пацканівському ДНЗ Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Вжито заходів, спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази, підтримання у відповідному технічному стані будівель ЗДО. За кошти сільрад та спонсорські кошти в закладах дошкільної освіти проведено поточні та капітальні ремонти,зокрема: у Розівському ДНЗ - капремонт спальні однієї групи (із заміною підлоги, електропроводки, світильників, сантехніки, встановлення навісної стелі тощо); у Верхньосолотвинському НВК - капремонт харчоблоку; в Анталовському ДНЗ - встановлення ламінату на підлогу в ігровій та спальні; у Шишлівському ДНЗ - часткова заміна вікон та дверей, встановлення ламінату на підлогу в спальні однієї із груп; у Галоцькому НВК-встановлення ламінату на підлогу, заміна електропроводки; у Лінцівському ДНЗ - ремонт харчоблоку,каналізації, у Руськокомарівському ДНЗ - ремонт коридору, водопроводу; в Оріховицькому ДНЗ - капремонт пральної та санітарних кімнат, у Баранинському ДНЗ - капремонт приміщень закладу; у Нижньосолотвинському НВК - ремонт опалювальної системи, водостоку, у Середнянському ДНЗ - заміна вікон та дверей.

У Кам’яницькому ДНЗ „Капітошка” проведено реконструкцію котельні із встановленням твердопаливних котлів з метою переведення закладу на альтернативні джерела палива.

Вжито заходи щодо модернізації матеріально-технічної бази дошкільних навчальних закладів (забезпечення сучасним обладнанням, меблями, іграшками, твердим та м’яким інвентарем), зокрема, придбано: меблі для ігрових кімнат - Пацканівський, Дубрівський ДНЗ ; кухонні меблі - Великолазівський, Циганівський, Пацканівський ДНЗ; холодильники, морозильні камери - Киблярський, Концівський ДНЗ; електроплити - Руськокомарівський,Оріховицький, Дубрівський ДНЗ,Галоцький, Нижньосолотвинський НВК; пральну машинку - Оріховицький ДНЗ; ліжечка - Пацканівський, Киблярський;

шафи для верхнього одягу дітей - Циганівський, Пацканівський. Баранинський ДНЗ;

посуд - Чертезький, Великолазівський, Пацканівський, Великогеєвецький ДНЗ, Підгорбський НВК;

пилосмок -Великогеєвецький ДНЗ; ігровий майданчик - Підгорбський НВК;

спортінвентар - Циганівський (шведська стінка), Дубрівський ДНЗ; м’який інвентар (матраци, ковдри, подушки, постільну білизну чи ін.) - Чертезький,  Циганівський, Великолазівський, Дубрівський,Великогеєвецький ДНЗ, Підгорбський, Нижньосолотвинський НВК; телевізор - Баранинський ДНЗ;

ковролінове покриття, килими - Киблярський, Лінцівський, Баранинський ДНЗ, Підгорбський, Нижньосолотвинський НВК;

іграшки - Киблярський, Пацканівський, Дубрівський ДНЗ.

За рахунок міжнародних інвестиційних проектів (Програма „Розвиток ДНЗ у Карпатському басейні” реалізована за підтримки Угорського уряду у співпраці із Закарпатським угороськомовним педагогічним товариством) у ряді закладів проведено ремонти приміщень, придбано сучасні меблі, комп’ютерну техніку тощо, зокрема: придбано сучасні меблі для ігрових кімнат: Тийгласький, Паладь-Комарівецький, Малодобронський, Тисаашванський Шишлівський ДНЗ; Часлівецький НВК

придбано індивідуальні шафи для верхнього одягу дітей: Малодобронський, Тисаашванський, Тийгласький, Паладь-Комарівецький ДНЗ, Часлівецький НВК

придбано ліжечка: Малодобронський, Тийгласький,Паладь-Комарівецький, Шишлівський ДНЗ, Часлівецький НВК;

придбано ноутбуки, проектори, проекційні екрани, принтери, сканери: Часлівецький, Малогеєвецький НВК, Малодобронський, Паладь- Комарівецький, Великодобронський, Великогеєвецький, Есенський, Соловківський ДНЗ;

проведено заміну підлоги (встановлення ламінату, плитки): Тийгласький, Малодобронський, Великодобронський, Паладь-Комарівецький ДНЗ, Часлівецький НВК;

проведено заміну даху: Часлівецький НВК (частково); встановлено бруківку: Часлівецький НВК (частково);

проведено капремонт приміщень: Паладь-Комарівецький, Шишлівський (приміщень однієї групи та харчоблоку), Тийгласький ДНЗ (заміна дверей, встановлення ламінату на підлогу в ігрових кімнатах, капремонт туалетних кімнат та буфетних у групових приміщеннях, встановлення плитки на підлогу у роздягальнях, капремонт харчоблоку,фарбування фасаду тощо).

У Тисаашванському ДНЗ встановлено облицювальну плитку в складських приміщеннях, обладнано опалювальну систему у добудованому приміщенні (коридорі).

Придбано сучасне обладнання для харчоблоків: Паладь-Комарівецький, Малодобронський, Шишлівський ДНЗ.

Вжито заходів щодо забезпечення закладів дошкільної освіти оргтехнікою, комп’ютерною технікою з підключенням до мережі Інтернет Комп’ютери наявні у 35 закладах, що надають освітні послуги з дошкільної освіти, проти 28 у минулому році (з 2017 року - у Великогеєвецькому, Дубрівському, Паладь-Комарівецькому, Ратівецькому, Соловківському, Есенському ДНЯ, Галоцькому НВК). Вихід у мережу Інтернет мають 19 закладів (з 2017 року - у Лінцівському, Оноківському ДНЯ, Галоцькому НВК). Крім того, придбано комп’ютерну техніку (ноутбук, проектор, проекційний екран, принтер,сканер):Часлівецький НВК, Малодобронський, Паладь-Комарівецький, Великодобронський, Великогеєвецький, Есенський, Соловківський ДНЯ;

Я метою підвищення якості дошкільної освіти у 2017 році проведено ряд конкурсів.

Протягом квітня-травня 2017р. проведено фестиваль „Сузір’я талановитих дошкільнят”. В рамках фестивалю організовано конкурси „Веселі нотки”; „Веселковий дивосвіт” та „Юний декламатор” на тему „Чарівний світ дитинства”, в котрих взяли участь 350 вихованців із 34 навчальних закладів, що надають освітні послуги з дошкільної освіти (дошкільних навчальних закладів та навчально-виховних комплексів).

У березні-червні 2017 року проведено районний конкурс на кращий конспект заняття з туристично-краєзнавчої роботи в дошкільному навчальному закладі як засобу формування національної свідомості дошкільників.

У травні - червні 2017р. з метою виявлення кращих дошкільних навчальних закладів району, зміцнення, поновлення матеріальної бази дитсадків та привернення уваги місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, громадськості до проблем дошкільної освіти в нових соціально-економічних умовах проведено конкурс „Кращий дошкільний навчальний заклад”- 2017(І(районний)етап). Руськокомарівський ДНЯ як переможець районного етапу став учасником обласного етапу цього конкурсу.

Педагогічні колективи Руськокомарівського та Баранинського ДНЯ - учасники Всеукраїнського фестивалю-огляду кращого досвіду з організації просвіти батьків вихованців дошкільних навчальних закладів/навчально- виховних комплексів „Джерело батьківських знань”.

Педагоги Баранинського ДНЯ - учасники другого Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості читачів журналу „Джміль” у номінації „Музика”.

 

31 січня Уряд схвалив законопроект “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”, що запровадить в Україні середньострокове бюджетне планування на постійній основі і на усіх рівнях бюджетної системи.

У чому суть?

Середньострокове бюджетного планування - це один з пріоритетів роботи Уряду та Мінфіну, що було також передбачено Коаліційною угодою, Середньостроковим планом дій Уряду до 2020 року, Меморандумом з МВФ та Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки.

Перехід до трирічного бюджетного планування було розпочато у якості пілотного проекту ще в 2017 році, задля чого було також внесено зміни до Бюджетного кодексу. В результаті, держбюджет на 2018 рік Мінфін вже розробив на основі середньострокової бюджетної резолюції, яка є ключовим елементом середньострокового бюджетного планування.

Це все стало передумовою запровадження середньострокового бюджетного планування на постійному рівні.

Розроблені зміни до Бюджетного кодексу передбачають низку новацій в частині середньострокового планування на державному рівні:

-   запровадження Бюджетної декларації на середньостроковий період;

-   оновлення бюджетного календаря;

-   розширення бюджетних правил;

-   узгодження стратегічного та бюджетного планування.

Водночас на рівні місцевих бюджетів як інструмент середньострокового бюджетного планування запроваджуються трирічні місцеві фінансові плани.

Окрім положень, які щорічно визначалися в Основних напрямах бюджетної політики (це обсяги державного та гарантованого боргу, основні завдання податкової політики тощо), Бюджетна декларація буде також містити:

-   сукупну стелю видатків та надання кредитів як максимально можливий обсяг бюджетних коштів, який можна отримати за певних економічних умов;

-   стелі для кожного головного розпорядника бюджетних коштів;

-   цілі головних розпорядників та показники результату їх діяльності у межах визначених стель;

-   оцінку фіскальних ризиків.

Таким чином, Бюджетна декларація визначатиме оптимальний розподіл між галузями доступного у середньостроковій перспективі бюджетного ресурсу.

Зміни до Бюджетного кодексу передбачають схвалення Бюджетної декларації Кабінетом Міністрів не пізніше 1 червня. Крім того, для забезпечення комплексного бачення розвитку економіки та бюджетної сфери, передбачається, що Бюджетна декларація і макропрогноз схвалюватимуться Кабінетом Міністрів одночасно.

Розроблений Мінфіном законопроект також запроваджує нові бюджетні правила, серед яких:

- дефіцит державного бюджету не може перевищувати 3% ВВП;

- граничний дефіцит державного бюджету, що встановлюється законом про державний бюджет, не може перевищувати дефіцит, визначений у Бюджетній декларації;

- граничний обсяг надання державних гарантій не може перевищувати 3% доходів загального фонду державного бюджету;

- визначаються також випадки уточнення стель видатків та надання кредитів з бюджету.

“Дотримання бюджетних правил у процесі бюджетного планування на середньострокову перспективу дозволить ефективно досягати цілей державної політики та забезпечувати поступовий прогрес у розвитку економіки”, - зазначив Олександр Данилюк.

Прийняте рішення запроваджує також огляд видатків (spending review) як сучасний інструмент бюджетного аналізу, який спрямований на оцінку ефективності заходів державної політики у відповідній сфері та ефективності використання бюджетних коштів. До цього часу така оцінка в Україні не проводилася. Мета цієї оцінки – виявити неефективні або неактуальні видатки та підвищити ефективність галузевих політик. Досвід інших країн свідчить, що проведення такої оцінки дозволяє суттєво підвищити якість державних послуг та ефективність управління бюджетними коштами.

Також змінами до Бюджетного кодексу передбачено посилення підзвітності та відповідальності головних розпорядників за результати діяльності у відповідних сферах.

“Ми очікуємо, що діяльність головних розпорядників бюджетних коштів стане більш прозорою і зрозумілою для громадян”, - зазначив Міністр фінансів.

Що це дає?

Це послідовна та передбачувана бюджетна політика, яка дозволить забезпечити фінансову стабільність.

Це прогнозованість та ефективність бюджетних видатків, що спрямовано на підвищення якості державних послуг.

Це посилення бюджетної дисципліни і встановлення чітких правил роботи, яких будуть дотримуватись всі учасники бюджетного процесу, заради спільного результату – розвитку країни.

Це контроль та ефективне управління державним боргом.

Це зміна фокусу бюджетного планування: від утримання бюджетних установ до надання якісних державних послуг.

“Це революційний крок, адже перехід від однорічної до трирічної перспективи бюджетного планування – це системна зміна бюджетної політики, яка забезпечує стратегічний підхід до визначення пріоритетних заходів та ефективний розподіл ресурсів. Це рішення значно спрощує комунікацію із основними стейкхолдерами бюджетного процесу і робить процес обговорення більш якісним, адже у всіх є достатньо часу для детального вивчення проекту та надання своїх пропозицій. Сьогоднішнім рішенням ми закладаємо план розвитку економіки країни на перспективу, створюючи основу для проведення системних глибоких реформ. Дякую Прем’єр-міністру та всім членам Уряду за підтримку цього рішення. Тепер розраховуємо також на підтримку Парламенту”, - сказав Міністр фінансів.

З метою громадського обговорення законопроект був оприлюднений на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України.

В Ужгородському  районі діють 17 клубних та 17 бібліотечних установ, 4 дитячі школи мистецтв, які обслуговують угорське та словацьке населення. При установах культури діють клубні формування угорської культури - 53, в них учасників - 620, в тому числі дитячих - 25, в них дітей - 260;

при клубних закладах діють 4 - колективи, яким присвоєно звання „народний” та 1 «зразковий», а саме хореографічний ансамбль „Ритм” СБК с. Есень (Сабов Т.Т.), вокальний ансамбль угорської пісні „Ружа” (Сикора Ч.Ф.), вокально - хореографічний ансамбль „Словенка” Середнянської ДШМ (Шванда М.І., Макарович Х.В.), вокальний чоловічий ансамбль „Бетяри” (Рябець С.М.) СБК с.Сторожниця; аматорський хореографічний колектив «Наща файта» БК с.Сторожниця;

4 бібліотеки - філіали, що обслуговують словацьке населення ;

17 бібліотек, які обслуговують угорське населення.

Угорські села, в яких є клубні заклади: Есень, Соловка, Велика Добронь, Мала Добронь, Тисаашвань, Батфа, Тийглаш, Ратівці, Часлівці, Холмок, Холмці, Тарнівці, Демичі, Паладь Комарівці, Концово, Павлово.

Словацькі села, в яких є клубні заклади: смт.Середнє, Сторожниця, Глибоке, Анталовці.

Клубні працівники разом з сільськими головами , релігійними конфесіями, національними товариствами (обласна культурно-освітня організація ”Матіца Словенська” на Закарпатті -голова Й.Й.Гайніш), (демократична спілка угорців - голова Іштван Гайдош) відроджують і втілюють в життя традиції національних меншин, організовують і проводять культурно-мистецькі заходи: свята, фестивалі, концерти, виставки декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва:

Свято угорського народного мистецтва "Угорські візерунки”

Тийглашське свято угорської народної пісні та музики.

Свято словацького народного мистецтва “Словенська веселіца”

Свято закінчення збирання винограду “Сюретті бал”

Свято сімейного відпочинку ”Батьо бал”

Свято «Дні Міц Бана»,

Свято на честь Іштвана Добо,

Маскарадний карнавал проводів зими “Форшонгі бал”

Фестиваль «Добронська паприка»

Фестиваль русинської пісні і ін.

Колективи району підтримують дружні зв’язки з колективами Угорщини, Словаччини, Румунії, Сербії, які щороку обмінюються творчими концертами. Це колективи БК с.Тийглаш, БК с.П.Комарівці, БК с.В.Добронь, БК с.Есень які виїжджають з концертами в Угорщину, Сербію, БК с.Кам’яниця - Словенію, Білорусію, Польщу, Німеччину, Словаччину, народний ансамбль народного танцю «Ритм» БК с.Есень - Угорщину, Словаччину, Румунію, Сербію, народний вокально-хореографічний ансамбль «Словенка” ДШМ смт.Середнє та зразковий аматорський хореографічний колектив «Наша файта» с.Сторожниця - Словаччину.

Протягом року проведено концертів 319, з них дитячих - 140 та 43 за кордоном.

Традиційно при Середнянській дитячій школі мистецтв проводиться обласний конкурс словацької народної пісні „Золотий соловейко”, а в с.М.Добронь традиційно проводиться районний фестиваль „Добронська паприка”. Народний вокально - хореографічний ансамбль „Словенка”, та вокальний ансамбль „Камарадки” сільського клубу с. Анталівці приймають участь у виступі „Словацький Бетлегем -2017”.

Для відродження духовного потенціалу національних меншин, створення умов для всебічного розкриття їхньої самобутності дитячими музичними школами проводяться мистецькі акції „Етномистецьке розмаїття Ужгородщини”, на яких діти мають змогу розкрити свою майстерність з декоративно - прикладного мистецтва.

Для створення позитивного іміджу району у сфері міжнаціональних відносин, у сфері культури доцільно надавати фінансову підтримку художнім колективам національних меншин для участі у міжнародних, всеукраїнських та обласних культурно - мистецьких акціях, проведенні виставок робіт майстрів народної творчості та обдарованої молоді із числа національних спільнот.

Відділом освіти, молоді та спорту райдержадміністрації, педагогічними колективами навчальних закладів проводиться відповідна робота щодо виконання даної Програми. Зокрема, продовжено співробітництво закладів загальної середньої освіти району з культурними громадськими організаціями та в напрямку зміцнення співдружності між закладами освіти Ужгородщини, Михаловецького (Словаччина) та Саболч-Сатмар-Березського (Угорщина) округів. На сьогодні з питань обміну досвідом роботи діють 12 договорів. Протягом звітного періоду проведено 15 зустрічей партнерів, у яких брало участь 76 педагогів та 286 дітей.

Підвищення методичного й фахового рівня педагогічних працівників забезпечується на курсах, семінарах та науково-практичних конференціях, організованих Закарпатським інститутом післядипломної педагогічної освіти та за межами країни. Вчителі та керівники гуртків словацької мови курси проходять в Центрі післядипломної підготовки університету Коменського (м. Братислава).

Проводиться робота спрямована на створення рівних умов на районних олімпіадах і конкурсах дітям, що навчаються у закладах загальної середньої освіти з угорською мовою навчання. Завдяки здійснення перекладів конкурсних завдань 19 учасник районних олімпіад посіли призові місця.

Педагоги Ужгородщини та Михаловецького округу спільно реалізують освітній проект «Школа без кордонів», згідно якого вивчається історія і культура українського та словацького народів, ведеться пошукова робота. Учнями Руськокомарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів і загальноосвітньої школи м. Свидник (Словаччина) успішно реалізується проект «Молодь і традиції відкривають кордони».

Видео-урок по установке Joomla 3.3 на Денвер.