На Закарпатті відбулося офіційне відкриття проекту IFC «Аграрні розписки в Україні», який запроваджується спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством юстиції України поширює дію нового інструменту фінансування – аграрних розписок – на всю країну.

 Що таке «аграрні розписки», хто може скористатися таким інструментом фінансування, які переваги матиме нова форма фінансування для закарпатських аграріїв, про все це інформували на заході. Інструмент було запроваджено в 2014 році. До цього часу ним користувалися аграрії восьми областей – Полтавської, Черкаської, Вінницької, Харківської, Хмельницької, Тернопільської, Миколаївської та Сумської. Станом на 22 січня видано 196 розписок на суму понад 1.2 млрд. грн. Відтепер таку можливість матимуть закарпатські сільгоспвиробники.
Віктор Мікулін, заступник голови Закарпатської ОДА, у вітальному слові зазначив, що агропромисловий комплекс – це не просто бізнес. «В аграрному секторі області щорічно формується від 10 до 13 % валового обласного продукту. Але для Закарпаття аграрний сектор не є суто економічною категорією. Він  залучений у різноманітні кластерні проекти  і має стати однією із точок інноваційного розвитку. Аграрний сектор відіграє іміджеву роль у просуванні туристичної привабливості регіону і формуванні власної аудиторії споживачів за рахунок виготовлення якісної унікальної продукції, - сказав Віктор Мікулін. – Враховуючи соціально-економічну роль аграрного сектору, держава зобов’язана підтримувати свого сільгоспвиробника через різні фінансово правові механізмі. Наприклад, найбільш вагомо підтримкою з держбюджету для аграріїв області була державна програма розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд. На них виробниками спрямовано 14,5 млн. грн. За програмою пільгового кредитування сільгоспвиробникам профінансовано 224 тис.грн, , закуплено племінну худобу на 164 тис.грн., за механізмом бюджетної дотації станом 1.10.2017 відшкодовано 1,6 млн.грн. За рахунок внутрішніх інвестицій реалізовано ряд потужних проектів».
Сам процес укладання аграрних розписок не може відбутися без юридичного супроводу. Детальніше про це розповіла Руслана Натуркач, начальник Головного Управління юстиції в Закарпатській області. «Аграрна розписка -- поки єдиний фінансовий інструмент адміністрування якого здійснює Міністерство аграрної політики і продовольства через  Державний реєстр аграрних розписок. А всю роботу щодо внесення інформації до вказаного реєстру, її правочинність забезпечують нотаріуси, як підключені до цього реєстру а також до інших реєстрів Міністерства юстиції, - зауважила Руслана Натуркач. – Вже проведені відповідні навчання нотаріусів області, в яких взяли участь 08 осіб, що складає більше половини закарпатських нотаріусів».
Олександр Муляр, Проект IFC «Аграрні розписки в Україні» розповів детальніше про сам механізм та умови укладання аграрних розписок. Він також зазначив, що чим більше буде різних механізмів для фінансування аграрного сектору, тим більше буде можливостей для виробників профінансувати господарство. Мета проекту «Аграрні розписки в Україні»  -- покращити доступ до фінансування для малих і середніх виробників. При цьому доступ до такого фінансового механізму можуть мати навіть дрібні виробники: є приклади укладання розписок на кілька тисяч грн, або тих, які володіють менше 20 соток землі. Як пояснив Олександр Муляр, аграрна розписка фіксує зобов’язання, де заставою виступає тільки майбутній врожай. Аграрна розписка -  це угода між сільськогосподарським товаровиробником та кредитором (дистриб’ютором, постачальником ТМЦ, зернотрейдером, банком). «Є сподівання, що майбутній врожай як застава спростить доступ до фінансування, - каже Олександр Муляр.  -  Має бути також належним чином оформлена земельна ділянка, але вона не виступає заставою. В Україні діє Єдиний реєстр аграрних розписок. Існує два види аграрних розписок: товарна і фінансова, коли оплата здійснюється або грошима, або товаром. Хто може бути позичальник? Це і юридичні і фізичні особи, але ті, які мають оформлену власність на землю». За словами Олександра Муляра, на сьогодні видано майже 200 аграрних розписок, половина з них погашено. За кількістю переважають фінансові розписки, за вартістю - товарні. У рамках проекту постійно здійснюються навчальні програми, плануються також експертні наради. Вже з 1 лютого на Закарпатті розпочнуться тренінги з аграрних розписок, які пройдуть у кожному районі області. 
 Проект «Аграрні розписки в Україні» впроваджується IFC, членом Групи Світового банку, у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією. Метою Проекту є покращити доступ до фінансових ресурсів для малих та середніх сільгосптоваровиробників шляхом запуску в Україні фінансового інструменту «аграрні розписки». Основні партнери Проекту: органи державної влади (Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство юстиції України); приватний сектор (постачальники матеріально-технічних ресурсів, банки, зернотрейдери), міжнародні організації. В результаті роботи Проекту малі та середні сільськогосподарські товаровиробники отримають ефективний інструмент, що сприятиме залученню додаткових фінансових ресурсів за рахунок прозорості відносин з кредитором та здешевлення процедури оформлення у порівнянні з іншими інструментами.

 За матеріалами Закарпатської ОДА

Деталі

Створено: 29 січня 2018

Чергове засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові Закарпатської обласної ради Михайлу Рівісу відбулося 25 січня п.р. в Перечинському районі на базі Тур’є¬-Реметівської сільради. Участь в ньому взяв і народний депутат ВРУ Роберт Горват, а також – заступник голови облради Петро Грицик, обласний обранець Денис Ман, очільники районних рад краю, керуючий справами апарату облради Юрій Гузинець, керівники підрозділів облради й ОДА.
Відкриваючи засідання, головуючий Михайло Рівіс коротко зупинився на основних питаннях життєзабезпечення краю, районів, міст і сіл та добробуту їх жителів. Серед них - наповнення місцевих бюджетів. 
- Приємно, що в роботі цього засідання бере участь народний депутат України, наш земляк, який з перших вуст почує про наболілі проблеми місцевих громад краю та долучиться до їх вирішення, - наголосив Михайло Рівіс, додавши, що 2018 рік буде непростий, але, об’єднавши зусилля на всіх рівнях, вдасться подолати більшість проблем. 
Тож, одним із головних питань порядку денного було обговорено питання дотримання фінансової дисципліни при формуванні і реалізації місцевих бюджетів, з якого поінформував начальник департаменту фінансів ОДА Петро Лазар. 
- Так, минулого року при затвердженні місцевих бюджетів у всіх районах порушено законодавчі вимоги щодо забезпечення асигнуваннями видатків на оплату праці з нарахуваннями працівникам бюджетних установ,- зазначив Петро Данилович, додавши, що на зазначені видатки не вистачало 409,4 млн. грн. У висновках про відповідність бюджетному законодавству рішень про районні бюджети на 2017 рік відповідні проблеми для кожного району були зазначені та протягом року неодноразово наголошувалось на необхідності вжиття заходів для їх вирішення. Крім того торік за рахунок стабілізаційної дотації з держбюджету, яку для області виділяли двічі: у листопаді та грудні на виплату зарплати працівникам установ галузей соціально-культурної сфери спрямовано 66,1 млн грн, або 96,2 % отриманої для області суми (68,7 млн грн). Також додатково одержані торік кошти медичної субвенції спрямовані на оплату праці з нарахуваннями працівникам галузі охорони здоров’я у сумі 58,1 млн грн. З обласного бюджету на оплату праці працівникам бюджетних установ райбюджетам надана додаткова дотація у сумі 12,5 млн грн. 
Учасники засідання мали змогу поставити посадовцю низку запитань, проконсультуватись та в підсумку вирішили, що одним із шляхів вирішення проблеми, є аналіз затверджених видатків місцевих бюджетів на 2018 рік та моніторинг змін до бюджетів для залучення всіх можливих фінансових ресурсів із забезпечення асигнуваннями видатків на оплату праці з нарахуваннями працівникам бюджетних установ.
Не менш жваво обговорили і наступне питання порядку денного засідання - про реформування системи управління автодорогами загального користування та фінансове забезпечення з утримання автодоріг місцевого значення у 2018 році.
Едуард Маляр – директор департаменту інфраструктури, розвитку і утримання мережі автодоріг загального користування місцевого значення та житлово- комунального господарства ОДА та Михайло Попович – начальник Служби автомобільних доріг у Закарпатській області фахово розповіли по суті. Вони інформували, що протяжність мережі автодоріг загального користування Закарпаття - 3345,9 км, у т.ч.: державного значення – 921,2 км; місцевого (районні та обласні) – 2424,7 км; 1298 мостів. Мережа доріг комунального значення області - 5883,645 км. Відповідно до законодавства, дороги загального користування місцевого значення передано в управління місцевим органам влади. На обласному рівні прийнято низку документів, які сприятимуть будівництві, реконструкції, ремонту та утриманню автодоріг загального користування місцевого значення, передачі районних автодоріг загального користування місцевого значення до сфери управління та на баланс райдержадміністрацій.
У Держбюджеті щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автодоріг загального користування. Для цих цілей у складі спецфонду Держбюджету створюється державний дорожній фонд. Кошти цього фонду розподіляються таким чином: 60 % – на автодороги загального користування державного значення; 35 % – на автодороги місцевого значення; 5 % – безпека дорожнього руху. Надходження зараховуються до спецфонду Державного бюджету в такому розмірі: у 2018 році - 50 %; у 2019 році - 75 %; з 2020 року - 100 %.
Детально розповіли посадовці і про спрямування коштів державного дорожнього фонду, про головних розпорядників за напрямами, відповідальних виконавців бюджетних програм тощо. Голови райрад, серед яких - Віталій Любка, Мирослава Ливч, Руслан Чорнак поділились своїм баченням вирішення питання та зійшлися на тому, що необхідно розробити районні програми з ремонту та утримання автодоріг місцевого значення та передбачити відповідне фінансування.
Уважно обговорили керівники райрад і нове Положення Координаційної ради та орієнтовний План засідань на 2018 рік. Так, у другому кварталі ц.р. заплановано на базі Свалявського району розглянути питання раціонального використання та відновлення лісоресурсів, стан та перспективи ефективного використання мінерально-сировинних ресурсів на території області. У третьому кварталі на базі Виноградівського району - ефективне використання та охорону земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення та про стан і проблеми роботи місцевих рад зі збору, вивезення та утилізації твердих побутових відходів і належного утримання прилеглих територій населених пунктів. У четвертому кварталі на базі Тячівського району - про досвід об’єднаних територіальних громад у розвитку транскордонного співробітництва та про перспективи розвитку і розбудови геліоелектростанції в Закарпатській області; будівництва підприємств з переробки (утилізації) побутових та іних відходів на території області.
За результатами засідання з обговорюваних питань прийнято відповідні рекомендації Координаційної ради органам місцевого самоврядування.

Прес-служба Закарпатської облради

Деталі

Створено: 26 січня 2018

До 15 березня ц.р. проводитиметься прийом анкет на конкурс “ДИВО ДИТИНА”. Якщо ваш син чи дочка   володіє виняткоими (наукові/творчі/фізичні)  здібностями - скачайте анкету на сайті конкурсу (http://www.divo-dutuna.com/ ), заповніть її та надійшліть поштовою адресою (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-Б, оф. 712).

Учасниками конкурсу можуть стати діти віком від 4 до 13 років (включно)

Для участі у конкурсі діти мають правильно заповнити та надіслати анкету за підписом батьків або уповноваженої особи, копію свідоцтва про народження, а також матеріали, які свідчать про досягнення конкурсанта (фото-, відеоматеріали, копії дипломів, грамот, свідоцтв, статей тощо).

Після ретельної оцінки експертне журі запрошує до нагородження трьох фіналістів з кожної номінації. Вони гарантовано отримають грошову винагороду, диплом та звання “Дитини року”.

Переможців обирають за такими номінаціями:

Найрозумніша дитина

Найспортивніша дитина

Найтворча дитина

Найдивовижніша дитина

Найгероїчніша дитина

Наразі оргкомітет затвердив розмір грошових премій на 2018 рік незалежно від номінацій:

1 місце - 7000 грн;
2 місце - 5000 грн;
3 місце - 3000 грн.
Цьогоріч відбудеться ювілейна 10-та премія “Диво дитина”, тому до участі у конкурсі долучаться більше партнерів призового фонду. Це означає, що учасники можуть отримати додаткові призи та бонуси.

До складу експертного журі входять представники Оргкомітету конкурсу, сфери науки, культури, телебачення, естрадні зірки, спортсмени, політики, державні діячі та інші фахівці державних, громадських організацій та підприємств, які прямо або опосередковано пов’язані з розвитком та вихованням дітей .

Детальніше ознайомитися з умовами конкурсу та вимогами до учасників можна на офіційному сайті http://www.divo-dutuna.com

Довідково. Всеукраїнська премія “Диво дитина” започаткована у 2009 році. Метою конкурсу є пошук та визнання обдарованих дітей. За час існування учасниками конкурсу стали більше 15 тис. дітей з усієї України. Традиційно до складу конкурсного журі входять зірки естради, артисти театру та кіно, спортсмени, фахівці державних та громадських організацій. 

З сайту Міністерства освіти і науки України

Деталі

Створено: 25 січня 2018

Участь у заході взяли голови районних рад, міські та сільські голови.

Привітав учасників заходу заступник голови облради Петро Грицик, подякував організаторам за приїзд у наш край та побажав учасникам успішної  праці й цікавої дискусії.

Модератор Олександр Даниленко детально розповів про суть реформи, яка полягає у розмежуванні повноважень між державою та місцевим самоврядуванням, передачі частки публічної влади до органів місцевого самоврядування, а також про  хід реформи,   успіхи  і перешкоди на її шляху, про регіональні особливості України. Наголошувалось, що  адміністративно територіальний-устрій - невід’ємний конституційний атрибут соборної  держави.

Так, на початок реформування  в Україні було 11520 громад. З 1991 року кількість населених пунктів зменшилася на 348 одиниць, проте кількість сільських рад збільшилась на 1067 одиниць. Найменша громада – Посіцька на Івано-Франківщині, що налічує 89 осіб, з них -12 депутатів і сільський голова, 2 працівники сільради.  92 % громад України  налічують менше 3 тис жителів.

На сьогодні створено  понад 700 об’єднаних територіальних громад в Україні, понад 30 – очікують  рішення ЦВК про призначення перших виборів.

Для удосконалення механізму формування та діяльності спроможних громад урядом ухвалено  низку актів, ще чимало- в опрацюванні.

- На сьогодні реформа з децентралізації потребує перегляду близько ста законів, – мовив модератор.

Окремий акцент зробив на Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», де для підтримки сталого розвитку  регіонів закладено  9  млрд.грн.; інфраструктурна  субвенція – 1,9 млрд.грн, ДФРР- 6 млрд.грн. та ін. Іншими словами, у 32 рази зросла державна підтримка на розвиток  територіальних громад та розбудову їх інфраструктури.

Найбільш об’єднаних громад у Волинській, Дніпропетровській, Чернігівській, Запорізькій, Полтавській, Черкаській  областях.

Йшлося і про проблеми реформи, серед яких – накладання повноважень райради і ОТГ, дублювання повноважень РДА і ОТГ, зокрема, надання  адміністративних, освітніх, медичних послуг і навіть ЖКГ,  зниження якості надання послуг в периферійних селах та  недостатність коштів на утримання райрад в районах, де більшість громад об’єдналося.  Для вирішення проблем Верховна Рада повинна ухвалити оптимальне рішення.

Підбиваючи підсумки презентації, Олександр Даниленко наголосив, що нема ідеальних моделей устрою чи місцевого самоврядування та й реформи ніколи не проводяться в ідеальних умовах, однак їх результат залежить від кожного з нас.

Учасники  майстерні також  обговорили  нові нормативно-правові акти, що регулюють діяльність місцевих представництв, сферу їх застосування, а також бюджетні процеси 2018 року.  Вони мали змогу взяти участь у дискусіях, поділитись своїми поглядами та прогнозами, задати низку запитань, на які модератор дав вичерпні відповіді.

Прес-служба Закарпатської облради

Деталі

Створено: 24 січня 2018

Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» реалізується Міністерством юстиції у співпраці з системою безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції. Мета – підвищити юридичну грамотність українців та сформувати нову правову культуру в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави. Мін’юст: «Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця».

Відеоролик за посиланням
https://www.youtube.com/watch?time_continue=4&v=nqUNCSLMt4

Деталі

Створено: 23 січня 2018

Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) прийняло рішення про перерозподіл вакцини від кору, краснухи і паротиту, виділеної по всіх регіонах України. Закарпаття отримає 10 тисяч вакцин. Вакцина надійде в область найближчими днями, її вистачить, щоб зняти напругу з щепленнями дітей, однак недостатньо для задоволення повної потреби у вакцинації.

З початку року, станом на вівторок (23.01), в області зареєстровано 368 випадків захворювання на кір, при цьому щодня медики реєструють по 30 – 35 нових випадків. 78 відсотків хворих – особи до 17 років, а головна причина інфікування в тому, що дітей свого часу не щепили від кору.

Нагадаємо, що на Закарпатті виникла гостра нестача вакцини від кору, паротиту й краснухи, у Тячівському районі через хворобу введено карантин. Напружена ситуація з кором спостерігається також в Ужгородському та Хустському районах. Минулого року Закарпатська ОДА була змушена звернутися до Угорщини з проханням виділити області вакцину, як гуманітарну допомогу.

Деталі

Створено: 23 січня 2018

Великі Лази – село в Ужгородському р-ні, Закарпатської області розташоване на березі р. Циганка. Письмові джерела 14-17ст. повідомляють нам три назви села: “Galambhaga” або Поселення Голуба – 14ст., Лази – друга половина 14 -15 ст., “Felsevlaz” або Верхні Лази – 16ст. Великі Лази були засновані в другій половині 13 ст. вихідцями з с. Холмець. З 1517 р. селом володіли феодали Другети та Оросі.

Великі Лази є малою батьківщиною відомого композитора та одного з кращих скрипалів Європи 19 ст. Нандора (Фердинанда) Плотені (1844-1933).
У 1870 р. Плотені отримав графський титул, а 1896 р. досягнувши вершин світової слави повернувся у Великі Лази, спорудив палац, спиртзавод та заклав парк.

Палац свого часу приймав кращих представників інтелігенції Закарпаття, в його стінах проходили мистецькі вистави, обговорювалися соціально-політичні події Європи.

Після Другої світової війни володіння Плотені перейшли до радянської влади. Графські виноградники та підвали стали основою для заснування коньячного заводу, а палац перетворено на заклад позашкільної освіти. В приміщенні палацу нині діє Ужгородський районний центр дитячої творчості, а влітку ще й дитячий оздоровчий центр.
В кінці травня 2010 р. відбулась урочиста церемонія вшанування пам’яті великого композитора та встановлено меморіальні дошки Ф. Плотені та Ф. Лісту на будинку колишнього маєтку. Також, на місцевому кладовищі встановлено пам’ятник сину графа Вільяму Плотені. Меморіальні дошки та пам’ятник виготовлені відомим скульптором, художником та поетом Михайлом Беленем.

В селі діє також Свято-Вознесенський храм 1835 р. На церковному кладовищі, похований син Нандора Плотені – Янош із дружиною.

За матеріалами: http://www.travelua.com.ua

Деталі

Створено: 22 січня 2018