malatya escort bursa escort antalya escort konya escort Новини — Ужгородська районна рада
Новини

Напередодні в районному будинку культури відбулися урочистості з нагоди відзначення дня Державного Прапора України та 25-ї річниці незалежності України. З вітаннями до учасників свята звернулися заступник голови Ужгородської районної ради Степан Мацко та голова райдержадміністрації Анатолій Синишин. Після привітання приступили до виконання почесної місії – вручення кращим представникам органів місцевого самоврядування та виконавчих органів влади Грамот та подяк обласної та районної рад, облдержадміністрації та районної державної адміністрації. Зокрема, грамотами Закарпатської обласної ради нагороджено керуючого справами виконавчого апарату Ужгородської районної ради Юрія Фрінцка та Коритнянського сільського голову Ігоря Бадиду. Подяки обласної ради за сумлінну працю отримали депутати районної ради Віктор Шелельо, Йожеф Боднар, Лівія Балог. Грамотами Ужгородської районної ради нагороджено Віталія Білака, Вадима Шолю та Йосифа Іллара - Руськокомарівського, Тарновецького та Паладькомарівецького сільських голів, а також Тетяну Бук, Катерину Пожо та Ібою Шомоді – секретарів Невицької, Киблярівської та Соловківської сільських рад.
На святі вручали також і ювілейну медаль Президента України «25 років незалежності України». ЇЇ отримали керівник фермерського господарства «Коник» Василь Мелеш, голови Невицької та Часлівецької сільських рад Михайло Лаба та Марія Рояк, директор Великодобронської школи, депутат районної ради Йосип Кантор. Серед нагороджених була і заслужений працівник культури України, керівник ансамблю «Цинторія» Єлизавета Сівак.

Після офіційної частини перейшли до перегляду концерту, де виступали колективи художньої самодяльності Ужгородського району. Свою творчість презентували народнийансамбль пісні і танцю "Дружба", чоловічий ансамбль "Голоси Карпат", інструментальний ансамбль "Рапсодія", вокально-хеографічний ансамбль "Словенка", ансамбль угорської народної пісні "Ружа", ансамбль народного танцю "Ритм", вокальний ансамбль "Ужанка", вокально-інструментальний ансамбль "Рідна пісня". Від кожного виступу глядачі отримували задоволення. 

Поміж виступів не забули згадати і про бійців, які обороняють територіальну цілісність нашої держави. Хвилиною мовчання пом’янули тих, кого вже немає в живих.

Загалом урочистості з нагоди відзначення 25-ї річниці проголошення України вдалися на славу, всі були задоволені. З впевненістю можна сказати, що ми на вірному шляху до утвердження національної української держави, де культура і мистецтво мають бути на одному з перших місці. 

Шановні жителі Ужгородського району!

 

 Прийміть найщиріші вітання з нагоди 25-ї річниці Незалежності України!

 

Цей день для історії українського народу став початком нової епохи. Епохи свободи, незалежності та соборності для української нації. Сьогодні, як ніколи, ми повинні вкотре об’єднатись в думках, в словах та в діях, що вестимуть український народ до справжньої економічної, політичної  та ментальної Незалежності!

 

Нехай у Ваших оселях завжди панує мир, злагода та Божа Благодать, а Ваші серця будуть наповнені добром, вірою та любов’ю. Щастя Вам та всього найкращого, адже Україна, в першу чергу, починається з кожного з нас!

 

      

                                                                                  З повагою,          

                                                                                                      

                                                                                 Голова Ужгородської районної ради

                                                                                 Руслан Чорнак

                                                                                                      

 

Ужгородський район на Закарпатті вважають одним із найкрасивіших, національно розмаїтих та самодостатніх, у тому числі в грошовому плані. Власне, десь так і є: завдяки сусідству з Європою, тут розташовано багато підприємств, тому і надходження до бюджету порівняно значні. Тим не менше, проблем вистачає, і часом вони гостріші, ніж де-інде. Про те, що найбільше нині болить Ужгородщині й що вдається вирішувати – розмова з головою Ужгородської районної ради VII скликання Русланом Чорнаком.

Дороги і ще раз дороги – без них неможливий розвиток району

  • Пане Руслане, які основні проблемні питання в районі?

Ужгородський район має унікальне геополітичне та географічне положення, межує зі Словаччиною та Угорщиною. Тут знаходяться три міжнародні пункти пропуску, які відкривають дорогу до Європи. Наш район має широкі можливості для розвитку конкурентного промислового виробництва, агропромислового комплексу, туристично-рекреаційної сфери. Однак, розвиток всіх цих сфер неможливий без якісної дорожньої інфраструктури. Тому це питання – одне з основних. Воно ж бо є і найбільш проблемним, позаяк ремонтні роботи на дорогах Ужгородщини не проводилися давно, деякі знаходяться в жахливому стані, десь асфальтне покриття взагалі відсутнє.

Ще однією проблемою для Ужгородщини є відсутність постійного та безперебійного водопостачання та централізованого водовідведення. Особливо це стосується сіл, що прилеглі до обласного центру і мають спільне з містом водопостачання (Часлівці, Коритняни, Кінчеш тощо).

У окремих селах відсутнє освітлення прилеглих вулиць. Болісним питанням є стан соціальних закладів. Зокрема, вагомою проблемою є відсутність внутрішніх санвузлів у деяких школах. Кращим бажає бути і стан сільських клубів. Більше уваги в районі треба приділити архітектурним та історичним пам’яткам. Замок в Невицькому – розвалюється на очах, як, власне, і Середнянський. Занепало повністю виноробство: славетні виноградники «Леанка», що в тому ж Середньому, скоро кануть в лету. Винятком є тільки приватні площі виноградних насаджень.

Підтримка спорту,  безкоштовне харчування дітей у школах

  • Ви порівняно не так давно очолюєте райраду. Є питання, які вже вдалося вирішити?

За період каденції вдалось знайти можливість виділити кошти на вирішення низки соціальних питань. У першу чергу ми приділяли увагу дорогам, адже питання відновлення чи то капітального ремонту автошляхів Ужгородщини для районної ради – основне. На останній сесії виділили більше 5 мільйонів гривень на ремонт доріг. До переліку потрапили вулиці сіл Баранинці, Великі Геївці, Кибляри, Галоч, Паладь-Комарівці, Пацканьово, Тарнівці, Тисаагтелек, Концово тощо.Цього року виділено більше 3 мільйонів гривень для капітальних ремонтів вулиць сіл Ужгородщини. Відтак нові дорожні покриття матимуть ще 8 вулиць в п’яти селах нашого району. Завдячуючи нашій постійній комунікації з обласними представниками фракції «Відродження» ще майже мільйон виділено для капітального ремонту автомобільної дороги по вул. Перемоги в селі Анталовці. Виділені кошти на виготовлення проектно-кошторисних документацій по дорогах в багатьох інших селах – як тільки з’являться гроші, по готовій документації їх швидко можна буде освоїти.

  • З водопостачанням Часлівців щось плануєте вирішувати? Адже постійно чуємо нарікання Водоканалу Ужгорода на борги споживачів цього населеного пункту…

Однозначно! Я вже говорив про те, що це питання – серед основних на порядку денному. Нарешті вдалося зрушити з мертвої точки питання з водопостачанням у селах Ужгородщини. На реконструкцію системи водопостачання у селах Коритняни, Кінчеш та Часлівці виділено 600 тисяч гривень. На будівництво централізованої мережі водовідведення у селі Сторожниця – 700 тисяч, будівництво системи водопостачання та водовідведення села Барвінок та сіл Сюрте-Тийглаш – 600 тисяч, системи водопостачання села Худльово – 500 тисяч. Більше 300 тисяч для будівництва системи водопостачання до Лінцівського ДНЗ.

  • Свого часу по всій області, в тому числі й по Ужгородщині, чимало зусиль було спрямовано на організацію дозвілля для молоді. Чи є напрацювання в цьому напрямку?

Є, бо підтримка та популяризація здорового способу життя та спорту в районі, як би це пафосно не звучало, серед пріоритетів. Наведу конкретні приклади: від початку року було реформовано дитячо-юнацьку спортивну школу, цій структурі додатково виділили півтора мільйони гривень. Заплановано виділити кошти з бюджету на купівлю автобусів для дітей, придбання спортивного інвентарю тощо.

Наразі втілюємо в життя проект будівництва єдиного в області комунального футбольного поля зі штучним покриттям стандартних розмірів за рахунок залучення партнерських коштів, а також  зведення поруч із футбольним полем цілого сучасного спортивного комплексу за рахунок бюджетних (село Кінчеш). Сподіваюся, цей проект вдасться втілити в життя.

Цьогоріч уперше вирішили виділити всім 24 футбольним командам, які представляють Ужгородщину у змаганнях районної чи то обласної першості, по 15 тисяч гривень. Окрім цього, з районного бюджету на підтримку футболу виділено 400 тисяч гривень. Ці гроші спрямовують на влаштування благоустрою та зведення огорож  на стадіонах В. Геївців, Концова, Р. Комарівців та Оріховиці. У всіх вищезазначених селах спортивна інфраструктура залишає бажати кращого (кожній сільській раді виділено по 100 тисяч гривень на облаштування футбольних полів та стадіонів).

Варто зазначити, що 360 тисяч гривень виділено депутатами і на проведення різних спортивно-масових заходів. Готуємо проекти для залучення грантових та партнерських коштів на розвиток спорту та спортмасових заходів. Долучаємося й до будівництва нового спортивного комплексу в Невицькому.

  • Перші кроки на шляху децентралізації, треба визнати, поки що завдали чимало проблем місцевим бюджетам – на плечі «впало» фінансування низки статей, які досі дотувала держава. Як справляєтеся?

У нас, як і в більшості громад, це питання теж виникало – мова йде і про харчування дітей, і про пільгові перевезення тощо. На щастя, депутати в райраді підійшли до вирішення згаданих питань з чітким державницьким усвідомленням проблем. У результаті, районна рада миттєво відреагувала на нестачу коштів для харчування дітей в школах і виділила 1,5 млн грн для вирішення цього питання. Ужгородський район чи не єдиний в області, в якому дітки харчуються абсолютно безкоштовно і батьки нічого не доплачують.

Оперативно вирішено й питання відшкодування перевізникам вартості перевезень пільгових категорій громадян. Сільським радам, яким бракувало коштів на вказані потреби, з районного бюджету було виділено субвенцію.

  • Які ще проекти на Ужгородщині цьогоріч отримають розвиток?

Загалом ми намагаємося не оминати увагою жоден напрямок. Вперше за багато років придбали приміщення під фельдшерсько-акушерський пункт для Холмецької сільської ради. Виділили кошти для заміни вікон. У подальшому там буде і нове приміщення сільської ради, тому що старе розвалюється на очах.

Виділені кошти і на капітальний ремонт даху, заміну вікон та системи опалення ДНЗ в с. Коритняни.

Чималу увагу ми приділяємо культурі та мистецтву. По-перше, на реконструкцію сільських клубів виділені необхідні кошти. Це і на капітальний ремонт клубу в Андріївці (більше мільйона гривень), Чабанівці – півмільйона, Ірляві – 750 тисяч, для Кам’яницького будинку культури – більше трьохсот тисяч, Часлівців – двісті тисяч на реконструкції. Більше 100 тисяч гривень виділили для придбання костюмів художнім колективам, які представляють народну творчість Ужгородщини на теренах України та за її межами. Ще 120 тисяч виділено на придбання необхідних матеріалів та інвентаря для будинку культури в с. П.Комарівці.

  • Пане Руслане, скільки себе пам’ятаю, постійно влада району та обласного центру спільно думають над проектом сміттєзвалища, бо діюче вже давно вичерпало свої можливості. Є якісь напрацювання?

Проблема зі сміттєзвалищем, яке знаходиться на території Ужгородського району, але є спільним у користуванні з містом, справді актуальна й перебуває на порядку денному не один рік. Полігон уже давно вичерпав свої потужності й гостро стоїть питання: що робити далі? Поки що питань все ще більше, ніж відповідей…

 

4 серпня Україна вперше святкує День Національної поліції України – свято оновленої системи правоохоронних органів та тих людей, які забезпечують охорону прав і свобод кожної людини на території нашої держави. Закон «Про Національну поліцію» вперше був розглянутий Верховною Радою України 21 травня 2015 року, більш як за місяць – 2 липня в другому читанні його підтримали 278 народних депутатів. А 4 серпня 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про Національну поліцію». «Сьогодні перша річниця створення Національної поліції України. Саме 4 серпня 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про Національну поліцію». І саме в цей день ми всі з Вами стали свідками творення нової історії, історії реформ. Сьогодні хочу в першу чергу подякувати всім тим небайдужим, молодим, енергійним, а головне, патріотам своєї країни, які вирішили вступити до лав Нової поліції. Саме завдяки Вам і стала можлива реформа, не на папері, а на ділі. Вже рік пройшов, як Ви, шановні представники Національної поліції, виконуєте свої службові обов’язки і захищаєте український народ. І повірте, громада цей захист відчуває. А найцінніше, що має Національна поліція на цей час – це довіра українського народу. Бажаю Вам із року в рік успішно та сумлінно виконувати свою, інколи не зовсім легку та вдячну, роботу. Бажаю з роками, не тільки не розгубити отой кредит довіри, який надав Вам український народ, а ще більше його примножувати. Саме із реформи правоохоронних органів Україна, як на мене, зробила свій перший крок на шляху до світлого, по-справжньому європейського, успішного майбутнього. Тож давайте не зупинятись! Окрему подяку ще хочу висловити полісменам,які своєчасно,фахово та відповідально виконують свої службові обов'язки на території нашого Ужгородського району.

З Днем Національної поліції України!» - привітав усіх поліцейських голова Ужгородської районної ради Руслан Чорнак.

Завдяки зусиллям депутата Ужгородської районної ради Роланда Цебера 23 липня 2016 року було організовано проведення благодійного турніру з міні-футболу „Футбол за мир в Україні”, а за кошти зібрані на цьому турнірі придбано прилад нічного бачення для наших воїнів 128 бригади, які знаходяться в зоні АТО. Відомо, що такий прилад є вкрай необхідним і нерідко є порятунком життя  наших бійців.

 До цієї хорошої справи долучилися Руслан Чорнак, голова Ужгородської районної ради та депутати ради, які допомогли коштами та придбали бронежилет.

Незабаром наші хлопці в Донецькій області отримають цю необхідну допомогу. Роланд Цебер до цих речей докупив  для бійців ще й акумулятори, які підходять як для приладів нічного бачення, так і для тепловізорів.Всі ці речі було передано  т.в.о командира в/ч 4742 Олексію Вариводі, який і доставить їх на лінію фронту.

Ужгородська районна рада висловлює щиру вдячність всім, хто долучився до цієї благородної акції – перш за все її організатору - депутату Роланду Цеберу, Олександру Роману, керівнику спортивного комплексу „Зинедін”, який безкоштовно надав футбольні поля для проведення турніру, командам депутата районної ради Романа Сарая, Романа Мегели та команді „Інваспорт”.

Будемо сподіватися, що війна скоро закінчиться, і всі наші воїни повернуться додому живими та здоровими. Прикладемо до цього всі свої зусилля.

                                                                     Ужгородська районна рада

 

Минулої осені по всій країні вибирали місцеву владу. Від великих міст-мільйонників до маленьких сіл і селищ українці ринулися з головою у вибори. На Ужгородщині боротьба розгорнулася за села, що межують з обласним центром. Це стратегічні пункти, бо до міста зовсім не далеко, але водночас живеш начебто за межею великого у гучного поліса.

Деякі села вже не відрізнити від окраїни Ужгорода, проте є й такі, що ніяк не можуть доторкнутися до цивілізації. Зокрема таким ще рік тому було село Коритняни, точніше навіть два села, що підпорядковуються Коритнянській сільській раді: Коритняни та Кінчеш. Тут єдина багаторічна проблема поклала хрест на розвиткові сіл. Водопостачання – стало каменем спотикання. Досі село не могло заробляти, вкладати в інфраструктуру та навіть ремонтувати шляхи – гроші, котрі осідали в бюджет, не можна було використати через заблоковані рахунки. КП «Водоканал м. Ужгорода», якому сільська рада винна мільйони гривень за водопостачання, звернувся до суду і заблокувало рахунки. Проте, після зміни місцевої влади, рахунки розблокували і села почали оновлюватися. Та виникли нові труднощі. Про них і вирішили поговорити з нинішнім сільським головою Ігорем Бадидою.

Пане Ігорю, Ви перемогли на останніх виборах. Відтоді пройшло півроку і Вам вдалося як мінімум розблокувати рахунки сільської ради. Як Ви це зробили?
На це витратилося дуже багато часу. Довелося йти до керівництва водоканалу і пояснювати, що із заблокованими рахунками, ми не покриємо їхні борги. А так ми почнемо проводити реконструкції мереж, робити перші кроки до того, щоб закрити питання з водою. Про це все я казав людям, коли лише балотувався на сільського голову.
До речі, в чому полягала Ваша передвиборча кампанія? Що Ви обіцяли людям?
Обіцяв зміни, обіцяв, що моя команда приведе село в порядок. А для цього потрібна підтримка громади. Казав, що наведемо лад із питанням водопостачання, обіцяв нарешті запустити в активну роботу сільські клуби (їх аж два – один в селі Кінчеш, інший –в Коритнянах – авт.), щоб останні працювали не лише на виборах, але постійно. Нині в кожному клубі діють позакласні гуртки, дітвора має можливість навчатися рукопашному бою, для цього щотижня приїздить вчитель єдиноборств. І це все безкоштовно для селян. Сільська рада лише купила спортивний інвентар для занять.
Це Ви вже починаєте розповідати про зроблену роботу?
Так. Вперше за історію Коритнянської сільської ради ми підтримали футбольну команду. Купили їм спортивну форму, м’ячі, щитки. Зробили кошторисну документацію на садочок, сільську раду, дороги, два будинки культури. Це все із пройденими експертизами, залишилося знайти гроші. Перші інвестори вже є – це чеські партнери, котрі готові дати 400 тисяч гривень на садочок до кінця року. За ці кошти ми повністю замінимо внутрішнє опалення в дитячому садку, бо батареї не змінювалися від коли збудували заклад. Та поки європейці готують документи для перерахування коштів, бо це тривалий процес, власними силами вже встигли замінити покрівлю і водовідведення. Уявіть при будівництві так і не поставили водостоки, тому вікна завжди затікали. До слова, вікна теж замінили. Це все зроблено за гроші сільської та районної рад. Тут вже вкладено 800 тисяч гривень. А коли кошти перерахують наші чеські партнери, ми доведемо садок до повного ладу. Та з дошкільним закладом ще багато роботи…
Що маєте на увазі?
Треба розібратися з внутрішніми ремонтами, каналізацією, кухнею тощо. Але все-таки ми йдемо до цього. Вже встановили бойлер, тепер тут є гаряча вода. Купили ще один комплект білизни. По держстандарту мають були три комплекти на кожну дитину. Тепер є. Купили додатковий резервуар для води. Я переконаний, діти мають відчувати, що ними опікуються. До речі, в нас три групи дітей, одна з них з угорською мовою навчання. Наступного року запланували замінити санвузли, бо плитка вже відколупується, та й унітази варто замінити. Дякуючи спонсорам, в садочку оновили посуд.
Видно, що вже є певний результат роботи. Що кажуть батьки?
Батьки задоволені. Ті, що там пару чоловік є невдоволених, то вони завжди на владу «наїжджають», яка би вона не була. На них не треба звертати увагу. Потрібно заручитися підтримкою інших і далі працювати. Я в першу чергу не влада, я менеджер у селі. Тому намагаємося підшуковувати спонсорів, інвесторів, інакше село не розвиватиметься.
Дитячий садок утримується за рахунок коштів місцевого бюджету. Скільки приблизно потрібно грошей на рік для утримання ДНЗ?
Скільки в рік, точно не скажу. У нас зараз головна мета – зробити тут порядок. Мільйони три ще треба точно. Крім того, те, що закупили білизну, є посуд, от зараз вперше за 30 років встановимо витяжку на кухні, – це все зменшує тиск на батьків. Хоч останні 10 років взагалі все на батьках трималося.

 

Що, крім дитсадка та амбулаторії є в селі?
Є школа, у яку ходять діти з 10-ти сіл. Знаходиться вона в Коритнянах, та заклад перебуває на балансі районного управління освіти. Є 2 клуба, вже на нашому балансі (1 в Кінчеші, 1 в Коритнянах). У клубі Кінчеша зараз робитимемо косметичний ремонт, а в Коритнянський клуб купили спортивний інвентар, запустили роботу кількох гуртків для дітей. Для старшокласників діє секція з рукопашного бою. Також вже двічі ходили з дітьми в походи на 2-3 дні, аби вони вчилися орієнтуватися на місцевості, в лісі.
Чи багато у селі школярів, молоді?
Молоді багато, а от що стосується дітей, то частина з них ходить не в нашу школу, а в Ужгород – ми ж дуже близько до міста, багато хто працює в Ужгороді, то й дітей туди возять.
А що з сільською радою? Там теж ремонти?
Так. Почали ремонт усіх приміщень ради, а то який ґазда, коли в нього хата завалюється? Нині зробили двір, замінили вхідні двері у сільраду. І добре зробили, бо одного дня вони просто впали з петель. Це нонсенс. Не зрозуміло і те, що досі у сільській раді не було туалету. Таке враження, що ми не у кількох кілометрах від Ужгорода живемо та й не у XXI столітті. Всередині замінили міжкімнатні двері, бо досі тут ніхто нічого не робив.

 

Поки добирався до села, помітив, що місцями полатана дорога. Це теж село робило?
Частково. Якщо пригадуєте, тут постійно були ями. За кошти району та облавтодору їх полатали. Але ямковий ремонт тримається від сили рік. Спеціалісти порадили місця, де була значна ямковість, після того ремонту, накрити суцільний шаром асфальту. Так і зробили. Тепер ці ділянки будуть служити 3-5 років. Загалом 7 проблемних місць на під’їздах до села полатані. Зробили порядок і біля автобусної зупинки. Це дуже важливо для забезпечення життєдіяльності села.

А що у вас із водою? Ви досі користуєтеся загальноміською мережею, борги обчислюються мільйонами, ужгородський міський водоканал нарікає, що Коритнянська сільська рада – найбільший боржник. Що з цим робити?
По-перше, нам вдалося розблокувати рахунки сільської ради і зрушити з мертвої точки. По-друге, районна рада розробила проект заміни мереж водопостачання у селах Кінчеш, Коритняни та Часлівці. Загальна вартість проекту 21 мільйон гривень. На Кішчеш і Коритняни треба 15 мільйонів гривень. Зрозуміло, що нині – це не підйомна сума для нас, але колись за програмою «Чиста вода» в село були передані труби. Якимось чином вони опинилися в сусідніх Часлівцях, передані розпорядженням сільського голови без узгодження із депутатами. В принципі ми домовилися, бо це і в інтересах Часлівців, що ми від загальної вартості, вже згаданих 15-и мільйонів, виділяємо першу чергу проекту і будемо міняти труби по полях, де найбільші витоки. Це значно зменшить витрати сільської ради, збільшить тиск у мережі, що покращить водопостачання. І тоді не буде ситуації, коли в Часлівцях майже нема тиску, а відповідно і води. Вода подаватиметься не за графіком, а постійно.
І скільки метрів труб плануєте замінити?
У Кінчеші близько 900 метрів, а в Коритнянах – півтора кілометра. Заміна проводитиметься від насосної станції до початку села. Ми просто змушені привести в порядок водопостачання в селі.
Але це ж не можна зробити за місяць-два.
Так ми й не прийшли на місяць-два. Я тут живу, тут живуть мої діти і хочеться, щоб в селах був порядок. Якщо сьогодні не розпочати роботу, то завтра результату не буде. Треба робити в усіх напрямках відразу. Якщо зациклитися на одній проблемі,то ні сил, ні грошей не вистачить. От наприклад, ми зробили кошторисну документацію на вулицю Холмівську, що з’єднує Холмок і Коритняни. Це ключова транспортна артерія.
Ви плануєте капітальний ремонт цієї вулиці?
Так. Ми вже звернулися до Мінрегіонбуду та наших нардепів у Верховній Раді з проханням виділити кошти на ремонт цієї дороги.
Тобто, ви хочете отримати субвенцію з держбюджету. А про яку суму йдеться?
Мільйон чотириста сімдесят тисяч гривень. Це повна заміна дорожнього полотна, із сучасним водовідведенням, канавами і т.д. До речі, щоб самостійно прокопати канави, ми виділили нашому ж комунальному підприємству «Горизонт» 300 тисяч гривень для закупівлі екскаватора і вантажівки. Це зроблено, щоб ми не шукали підрядників, а самі виконували роботи. Це стосується і ремонту водопостачання і згаданих канав. Вийде так, що кошти села знову повертатимуться в село. А то досі ми запрошували КП «Водоканал м. Ужгорода» для подібних робіт і платили їм. Пробої доводиться залатувати в середньому 5 разів на місяць.
І коли ж ваші комунальники приступлять до роботи?
Не все так просто. Уявіть, за 5 місяців, що вже куплений екскаватор і вантажівка, директор КП не спромігся найти водіїв на цю техніку. Тому ставиться питання про відповідність директора займаній посаді. Виходить, що техніка стоїть, роботи виконують інші організації, а ми втрачаємо гроші. Так би ми витрачалися лише на паливно-мастильні матеріали та заплати, а не переплачували водоканалу. Та нині це не вдається. Коли я поставив питання руба, почалися інформаційні напади, розмови про неугодних. А хочеться, щоб люди просто виконували свою роботу. Складається таке враження, що всі звикли нічого не робити і змінювати нічого не хочуть.
Так чому ви не звільните чиновника? Ви ж можете одноосібно прийняти таке рішення?
Можу. І я це зроблю, якщо директор комунального підприємства не почне належно працювати. До речі, ми витребували підтвердження від керівника про його освіту. Досі чоловік дипломи не показав. Впирається, як може. Думаю, це пов’язано з тим, що КП «Горизонт» фактично обслуговує і авторинок у Кінчеші і по-троху його обкрадає.
До речі, про авторинок. В мережі Інтернет недавно вибухнула інформація про його закриття. Ви й справді хочете його закрити?
Суть не у ліквідації, а наведенні порядку. Нині є бажання угорських партнерів виділити грант на зведення на місці ринку сучасного футбольного поля зі штучним покриттям. Сума інвестиції сягає 250-и тисяч євро. Є ідея створити там спортивну школу, де б наші діти займалися безкоштовно. Це б стало першим футбольним полем в районі такої якості, котре б належало безпосередньо громаді, а не якомусь підприємцю. Тим паче, що воно б селу ще дохід приносило, адже оренда такого поля вартує близько тисячі гривень за гру. Та це не дуже подобається окремим людям, котрі одразу почали налаштовувати громаду проти мене та в кожній дії бачити прихований інтерес.
Ви зараз говорите про злі язики? Але завжди є не задоволені люди. Це нормально. Так чому ж обурюються ці селяни?
Пояснення цьому нема. Точніше є, але на мою думку абсурдне. Є купка невдоволених, котрі приходили до мене, як новообраного сільського голови з пропозицією звичайного «дерибану». Вони хотіли отримали земельні ділянки, а я їм відмовив. Сказав, що робити варто по закону і тоді почався лити інформаційний бруд. Ми запрошували їх і на сесію ради. Коли питали, «що вам не подобається?», – відповіді не було. Були лише звинувачення, що хтось щось вкрав.
Так цьому є докази чи це наклеп?
Жодних доказів. Це звичайний наклеп. До нас у сільську раду чи не щодня приходять інформаційні запити, на які ми постійно відповідаємо. Вся інформація публічна, але це не заважає опонентам в Інтернеті відверто викривляти факти. Ну якщо вони не бачать реальних змін у селі, то я не знаю, як їм це показати. Скажіть, ми для ремонту дитсадка залучили чеських партнерів, замінили вікна, двері, покрівлю… Завідувач не вимагає грошей у батьків. І якщо це називається «крадіжка», то я напевно щось не правильно роблю. Всі виділення грошей, залучення інвесторів тощо вирішуються сесійно. Сам сільський голова нічого не вирішує.
Так може у Вас є більшість у раді?
Я її ніколи й не збирав. Я прийшов працювати для розвитку села. І жоден депутат не зможе вам сказати,що я когось змушував голосувати «як треба». Всі депутати свідомі і відповідають за свої дії. Вони теж працюють на розвиток села. Тому значна частина рішень, що стосується стратегічних питань, голосуються більшістю і без проблем. До речі, наші сесії відкриті і будь-хто може на них прийти. Думаю, що той негатив, що зараз розповсюджується по селу – це метод політичного тиску. Ці люди мене постійно порівнюють з сусіднім сільським головою і кажуть, що в них садочок кращий, є спортивний комплекс, але людина на посаді 10 років, а я лише півроку. Думаю, що аналогів в Ужгородському районі нема, щоб за шість місяців зробили стільки в селі, як вдалося нам: це не лише ремонти комунальних закладів та доріг, це й оновлене вуличне освітлення, залучення підприємців, котрі реєструються в селі і платять податки в Коритнянах, і робота із отриманням акцизного збору, і початок наведення ладу із зовнішньою рекламою вздовж траси, за котру вже роками не платять. Зараз тривають суди на відшкодування майже півмільйона збитків, завданих громаді недобросовісними орендаторами землі та майна. Є люди, що не платять за воду і мають борги до 20-и тисяч гривень, з ними теж ведеться робота. Люди мають платити за воду, тоді можна домовлятися з водоканалом, розблоковувати рахунки і по трохи змінювати село на краще.
Під час розмови з Ігорем Бадидою склалося враження, що застигле болото розворушили, почали роботу, котра зовсім не сподобалась окремим людям. Та людину судять не за словами, а за вчинками. Зі півроку Коритняни та Кінчеш однозначно змінилися. У планах сільського голови ще багато проектів, і якщо їх вдасться реалізувати, то селяни самі зроблять висновки, хто мав рацію, а хто просто молов язиком і паплюжив людей. Для того, щоб жити добре і достойно, не обов’язково їхати у велике місто чи іншу країну. Порядок можна навести і в маленькому селі, варто лише захотіти. Не все відразу буває гладко та кінцева ціль має затьмарювати дрібні незручності. Кожному новому місцевому керівнику, та й Ігорю Бадиді зокрема, варто пам’ятати, що поки собаки лають – караван іде. Головне не зупинятися на досягнутому.

Роман Сов’як, для GalagovTV

 

 

Завершила роботу шоста сесія районної ради VІІ скликання, на якій депутати районної ради прийняли ряд важливих питань. Головував на засіданні Руслан Чорнак, голови ради. У роботі сесії прийняли участь Анатолій Синишин, голова районної державної адміністрації, керівники структурних підрозділів райдержадміністрації, селищний та сільські голови. Сесія пройшла продуктивно і оперативно, а прийняті рішення мають надзвичайно важливе значення для дальшого економічного і соціального розвитку Ужгородського району.

Розпочали з привітань іменинників, які святкували свої дні народження в міжсесійний період, затим, пройнявшись щирими патріотичними почуттями від прослуховування Гімну України, приступили до плідної роботи.
Питань накопилось чимало,близько 30, але розгляд їх проходив швидко і оперативно. І не дивно, адже попередньо кожне з них було детально опрацьоване профільними комісіями, на яких були враховані всі зауваження і пропозиції депутатів і вироблено оптимальне вирішення всіх питань.
Депутати одностайно голосували за прийняття програм розвитку культури та мистецтва в районі, програму оновлення містобудівної документації, внесення змін до програм „Турбота”, „Власний дім”, програму економічного і соціального розвитку району, підвищення ефективності виконання повноважень органами виконавчої влади та за низку інших важливих питань та інш.
Прийнято рішення Про внесення змін до рішення районної ради від 05 січня 2016 року № 36 «Про районний бюджет на 2016 рік» (зі змінами від 29.01.2016, 04.03.2016, 08.04.2016”.З інформацією по цьому питанню виступила Ольга Ящищак, начальник фінансового управління РДА. Поскільки перевиконання районного бюджету за І половину 2016 р. становить 13 млн.669 тис.грн, крім того поступила субвенції з державного та обласного бюджетів - 14 млн.445 тиис.835 грн. депутати виважено підійшли до раціонального їх розподілу.
Вперше мабуть за останній період, левову частину коштів районного бюджету, понад 7 мільйонів грн. було направлено на капітальний ремонт доріг Ужгородщини, стан яких на сьогодні вкрай незадовільний. Відтак, села Баранинці, Великі Геївці, Кибляри, Галоч, Паладь-Комарівці, Пацканьово, Тарнівці, Тисаагтелек, Чабанівка та Концово цьогоріч матимуть нові дорожні покриття.
Знайшло вирішення питання виділення коштів на водопостачання та водовідвення сіл Ужгородщини. Зокрема, на реконструкцію системи водопостачання Коритняни, Кінчеш та Часлівці виділено 600 тис.грн., на будівництво централізованої мережі водовідведення у селі Сторожниця – 700 тис.грн., на будівництво системи водопостачання та водовідведення села Барвінок та сіл Сюрте-Тийглаш – 600 тис.грн.
Для реалізації програми розвитку культури і мистецтва виділено 50 тис.грн., крім того, на придбання костюмів для художніх колективів ( зокрема, і для художніх колективів, які цьогоріч є ювілярами - „Бетяри” та „Ружа”) 100 тис.грн. та 120 тис. грн. для будинку культури в с.Паладь Комарівці.
Футбольні команди Ужгородщини також отримають матеріальну підтримку. Вперше, депутати Ужгородської районної ради вирішили виділити усім 24 футбольним командам, які представляють Ужгородщину у змаганнях районної чи то обласної першості по 15 тис. грн.
Окрім цього, з районного бюджету на підтримку футболу виділено 400 тисяч гривень. Зокрема, мова про влаштування благоустрою та зведення огорож на стадіонах сіл В.Геївців, Концова, Р. Комарівців та Оріховиці. У всіх вищезазначених селах спортивна інфраструктура залишає бажати кращого. Відтак, кожній сільські раді виділено по 100 тисяч гривень на облаштування футбольних полів та стадіонів.
Не мали заперечень депутати проти прийняття рішень з охорони здоров”я. Зокрема, про затвердження договору про надання послуг з охорони здоров”я населенню Ужгородського району та прийняття і передачу коштів на здійснення видатків місцевого бюджету у 2016 та 2017 роках.
На засіданні були прийняті звернення депутатів районної ради до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Закарпатської обласної ради щодо мораторію на встановлення тарифів для населення та клопотання щодо надання Закарпатській області спеціального економічного статусу (СЕС), чим районні парламентарі підтвердили, що є виразниками інтересів виборців, а також народне прислів”я - „під лежачий камінь вода не тече”.
Депутати розглянули та прийняли рішення по депутатських запитах Наталії Мигалини, Йосипа Кантора та Ярослава Пришляка, затвердили план роботи районної ради ІІ півріччя 2016 року. А от питання, що стосувалися нормативно грошової оцінки земель вирішили довивчити і перенести на наступну сесію.
Оргвідділ районної ради

Видео-урок по установке Joomla 3.3 на Денвер.
porn sex hikayeleri seks Hikayeleri bahis siteleri Sohbet Hattı