З настанням зими дедалі менше тепла несуть людям сонячні промені, хоч і яскраво виблис­кують на невеличких кучугурах снігу. Кілька днів поспіль він то посипав землю, то перетворювався у чорні горбки, а то і зовсім зникав, залишаючи за собою калюжі. Люди поспішають до своїх осель, ховаючись від пронизливого холоду...

Але і в таку погоду у приймальні голови район­ної ради Руслана Чорнака повно відвідувачів. Більшість - люди похилого віку. Заклопотані облич­чя, тиха хода. Різні люди. Кожен зі своїми клопотами і, звичайно, з надією на допомогу.

Ось з кабінету вийшла ста­ренька. По очах видно, що задо­волена. Згодом я запитала у Руслана Васильовича, що тур­бувало відвідувачку. Каже, піс­ля смерті чоловіка залишилася самотньою. Єдиний син далеко на заробітках. Поїхав недавно, то чекати від нього допомоги поки що заскоро. Невістка з ди­тиною живе у сусідньому селі у своїх батьків. Просила матеріальну допомогу. Пенсії не вис­тачає на оплату за комунальні послуги, на дрібні ремонти старої хати.

- Звичайно, допоможемо, - каже, - наші люди вартують кращого життя - намагаємося робити все, щоб їм жилося легше. Але не все, на жаль, за­лежить від голови районної ради, наших депутатів та на­віть від рішень Верховної Ради. Бо є об’єктивна реальність, є сувора життєва проза, непередбачувані обставини. Але після зими завжди настає вес­на. Отже, не пускаймо зиму у наші душі.

Наш район, на щастя, попри всі негаразди, образ­но кажучи, міцно стоїть на ногах. Такого ще не було в історії Ужгородщини. Впер­ше за останній час район став бездотаційним. Що сприяло?

Відповідь проста. Стабіль­ний розвиток економіки. Маємо великі підприємства, де працю­ють багато робітників. Добре сплачується прибутковий пода­ток з фізичних осіб. Відповідаль­но ставляться до розвитку ви­робництва, сплати податків ке­рівники «Джейбіла», «Ядзакі», «Єврокара» та інших підпри­ємств.

Роботу цих флагманів про­мисловості, зрозуміло, постійно тримаємо в полі зору. Намагає­мося всіляко сприяти їх успішній праці. Недавно ми побували на «Єврокарі». Справи там йдуть непогано, хоч дається це нелег­ко. Нині продукція випускається переважно під конкретні замов­лення дилерів.

Успішно на Ужгородщині розвивається і садівництво. А це додаткова наймана робоча сила. Люди мають роботу, а ра­йонна казна - наповнення. І кількість занедбаних земель зменшується, що також не може не радувати.

У підприємців безліч про­блем. Тому намагаємося їх мі­німізувати, хоча б у питаннях, які залежать від нас. Тобто не ство­рюємо людям, які наповнюють бюджет, зайвих перепон у їхній діяльності.

Має Ужгородщина і вели­кий туристичний потенці­ал...

Безперечно. Багато наших сіл можуть ним скористатися. І вже скористалися. Далеко за межами області добре відомі санаторні комплекси «Термал Стар», «Деренівська купіль» у Нижньому Солотвині, «Богольвар» у Анталовцях, готель «Камелот», гостинний двір «Лева­да» у Кам’яниці, оздоровчий комплекс «Золота гора» у Бар­вінку та інші. Ужгородщина ба­гата на мінеральні води. Є ще багато невикористаних ре­зервів. Відомо, що наша Велика Добронь розташована на вулка­нічному зламі. Тому має джере­ла, дуже схожі з тими, що є в Карлових Варах. Село чекає на інве­сторів. Влада готова посприяти.

Ось-ось гостинно відчинить двері для численних гостей ту­ристичний центр «Верховина» у Кам’яниці. Це буде щось надзви­чайне. Впевнений, що сюди на відпочинок їхатимуть з усієї Ук­раїни. І не тільки. Щодо готелів, то їх вже також чимало у районі. Популярністю користуються і сільські садиби.

Чому загострилися від­носини між Коритнянами і Часлівцями з питань водопо­стачання? Послухаєш одну сторону- вона права. Послу­хаєш другу- та має рацію.

Ця проблема, як то кажуть, з бородою. Мільйонні борги віша­ти на одну Коритнянську сільра­ду, звичайно, не можна. їх по­винні розділити між коритнянською і часлівецькою сільськи­ми громадами. Районна влада

не стояла осторонь вирішення цієї важливої проблеми, адже старі труби давно поржавіли, втрати води були величезні. За районні кошти поставили нову трубу. Ділянку водогону у межах сіл Кінчеш і Коритняни капіталь­но відремонтовано. Втрати при­пинилися. Але консенсусу між сільрадами не досягнуто, а бор­ги треба платити. Слід розроби­ти чітку формулу розрахунків. Районна рада і далі це питання не випускатиме з поля зору.

Нині багато говорять про об'єднання сіл. Думки різні. Дехто навіть цей про­цес у засобах масової інфор­мації називає чумою. Мовляв, ніхто від цього не виграє. А як ви сприймаєте децентра­лізацію?

Негативно. Як на мене, еко­номічний ефект від таких нова­цій-нуль. Раніше медицина, ос­віта частково фінансувалася з державного бюджету за рахунок субвенцій, а культура - за раху­нок районного бюджету. Усе це чималі кошти, а нині, напри­клад, новостворена Баранинська об’єднана територіальна громада усі витрати повинна взяти на себе. Це буде, скажу вам, нелегко. Нині скільки лю­дей працює у кожній сільраді? Стільки аж ніяк не буде потрібно у селах після об’єднання. Буде значне скорочення. Людям до­ведеться шукати нову роботу. Можна ще багато назвати при­кладів негативу цього процесу. Але час покаже, хто мав рацію...

А які стосунки у вас, Руслане Васильовичу, з вико­навчою владою, з райдержадміністрацією, керівницт­вом Ужгорода зокрема?

Нормальні, ділові. Не бачу причин для чубанини. Адже мета у нас одна - робити все можли­ве, а часом, на перший погляд, і неможливе, щоб вирішувати проблеми, які заважають на­шим людям спокійно працюва­ти, насолоджуватися життям.

Приміром, спільно з райдержадміністрацією проводимо наради з селищним та сільськи­ми головами, на яких намагає­мося вирішувати важливі пи­тання життєдіяльності району. Практично всі такі заходи зна­ходять своє відображення на сторінках районної газети і на сайті районної ради. Це свідчить про те, що районна рада відкри­та, працюємо прозоро.

Життя постійно диктує свої якісь нові умови, ставить нас перед викликами. Намагаємося мати тісні зв’язки з місцевими радами, об'єднувати зусилля. Серед наших депутатів є пред­ставники різних партій, але коли йдеться про важливі питання життєдіяльності району-політи­ка тут зайва. Депутати займають конструктивну позицію. Оце і є запорука нашого успіху. Район­на рада і далі налаштована на успішну працю.

Нам поступово, але вдаєть­ся добиватися змін у настроях людей - від тотальної недовіри до влади на всіх рівнях до надії на те, що завтра обов’язково буде краще. Я в цьому впевне­ний. А це за нинішніх умов бага­то важить.

Що є, на вашу думку, най­більшою проблемою району?

Важливих проблем дві: ме­дицина та освіта. Маю на увазі кошти на їх належне утримання і, звісно, кадри. Що стосується кадрів, то нині в цих двох галузях люди радше шукають роботу у сусідніх країнах: там заробітна плата у рази більша.

І на завершення нашої розмови, Руслане Васильови­чу, декілька слів, будь ласка, про депутатські запити та звернення громадян.

Як відомо, одним із важли­вих інструментів роботи депута­та ради, що допомагає належ­ним чином реалізувати свої пра­ва та виконувати передбачені законодавством обов'язки, є депутатський запит. Через раду кожен депутат має можливість звернутися до будь-яких посадо­вих осіб, установ, підприємств, організацій. Районна рада під­тримала багато депутатських запитів. Не буду їх перерахову­вати. Районна газета не раз роз­повідала про них своїм читачам у звітах із сесій районної ради. Скажу лише, що жоден із запитів не залишився без нашої уваги. Підтримували ми і звернення депутатів до керівників держа­ви з багатьох наболілих питань.

Настав новий рік, а з ним, звичайно, нові турботи. Труднощі завжди були, є і будуть. Спільни­ми силами їх подолаємо.

Вісті Ужгородщини.

Деталі

Створено: 05 лютого 2018

На виконання рішення третьої сесії шостого скликання Ужгородської районної ради 18.03.2011 № 70 „Про районну Програму розвитку і функціонування дошкільних навчальних закладів на 2011 - 2017роки”, рішення п’ятої сесії шостого скликання Ужгородської районної ради 21.07.2011 № 129 „Про внесення змін до рішення від 18.03.2011 року №70 „Про районну Програму розвитку і функціонування дошкільних навчальних закладів на 2011 - 2017роки” та рішення десятої сесії сьомого скликання Ужгородської районної ради 08.12.2016№191 „Про внесення змін до рішення районної ради від 18.03.201 1 року №70 „Про районну Програму розвитку і функціонування дошкільних навчальних закладів на 2011 - 2017роки” - протягом звітного періоду вживалися відповідні заходи.

Протягом року вжито заходів щодо вивчення та поширення передового педагогічного досвіду педпрацівників закладів дошкільної освіти (далі - ЗДО) та дошкільних підрозділів навчально-виховних комплексів (далі - НВК). Зокрема, Ужгородським райметодкабінетом вивчено та забезпечено шляхи поширення досвіду вихователів Розівського ДНЗ „Формування соціально-моральних якостей дошкільників в умовах полікультурного середовища”, „Розвиток дрібної моторики рук”. Методичні посібники були розглянуті та схвалені на методичній раді Ужгородського райметодкабінету та затверджені науково-методичною радою Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.

Крім того, з метою впровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду, удосконалення навчально-виховного процессу проведено семінари-практикуми, майстер-класи, методоб’єднання, засідання школи педагогічної майстерності, школи молодого керівника закладу дошкільної освіти, школи вихователя-методиста, школи медсестер ЗДО, зокрема, за темами: „Формування у вихованців навичок спілкування і ефективної взаємодії з іншими дітьми.Школа добросусідства”, „Використання народних іграшок в навчально-виховному процесі (у дидактичній сюжетно-рольовій, рухливій грі, театралізаціях тощо)”, „Взаємозв’язок музичної, емоційної та рефлексивної культури у виховання дітей дошкільного віку”, „Дитячий квест на музичних заняттях із дошкільниками ”; „Організація в ДНЗ туристично-краєзнавчої роботи як засобу формування, національної свідомості дошкільників”; „Організація освітнього середовища дошкільного навчального закладу”, „Забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками у рамках впровадження концепції „Нової української школи”; „Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі”, „Збереження фізичного та психічного здоров’я дошкільників в сучасних умовах.Системний підхід до організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ.Медико-педагогічний контроль”; „Розвиток креативних здібностей дитини під час музичної діяльності” тощо.

У першому півріччі 2017 року на базі закладів дошкільної освіти району проводилися практичні заняття для слухачів ЗІППО. Педагоги Розівського, Кам’яницького, Руськокомарівського закладів дошкільної освіти провели ряд відкритих заходів для курсантів.

Відділом освіти, молоді та спорту райдержадміністрації проведено семінари-практикуми для керівників навчальних закладів, що надають послуги з дошкільної освіти, за темами: „Організація харчування дітей в дошкільних навчальних закладах”, „Ведення ділової документації закладу дошкільної освіти.Номенклатура справ”. Крім того, на нарадах керівників навчальних закладів, засіданнях школи вихователя-методиста, щколи молодого керівника ДНЗ та школи медсестри ДНЗ розглядалися питання щодо ведення ділової документації відповідно до Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах.

Забезпечено курсову перепідготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти та дошкільних відділень навчально-виховних комплексів. Так, протягом 2017 року на базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти курсову перепідготовку пройшли 25 педагогів ЗДО та дошкільних підрозділів НВК району. 11 осіб із числа працівників ЗДО та дошкільних підрозділів НВК району пройшли навчання з охорони праці. Крім того, 24 працівників закладів дошкільної освіти та навчально-виховних комплексів району пройшли навчання з Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти.

З метою здійснення державного контролю за діяльністю навчальних закладів, визначення відповідності освітніх послуг, що надаються закладами, державним стандартам на рівні вимог до дошкільної освіти та надання організаційно-методичної допомоги навчальним закладам у першому півріччі 2017 року проведено атестаційну експертизу Великогеєвецького, Тийгласького та Тисаашванського закладів дошкільної освіти.

Протягом звітного періоду здійснено також заходи щодо розширення мережі груп у функціонуючих дошкільних навчальних закладах:

-     відкрито 1 додаткову групу з денним режимом перебування дітей (із створенням 15 місць) у Паладь-Комарівецькому ДНЗ Паладь-Комарівецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області;

-     відкрито 1 додаткову групу з денним режимом перебування дітей у Часлівецькому НВК „дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І ступеня” Часлівецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області;

-     проведено реорганізацію групи з короткотривалим перебуванням у групу з денним перебуванням дітей у Пацканівському ДНЗ Пацканівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Вжито заходів, спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази, підтримання у відповідному технічному стані будівель ЗДО. За кошти сільрад та спонсорські кошти в закладах дошкільної освіти проведено поточні та капітальні ремонти,зокрема: у Розівському ДНЗ - капремонт спальні однієї групи (із заміною підлоги, електропроводки, світильників, сантехніки, встановлення навісної стелі тощо); у Верхньосолотвинському НВК - капремонт харчоблоку; в Анталовському ДНЗ - встановлення ламінату на підлогу в ігровій та спальні; у Шишлівському ДНЗ - часткова заміна вікон та дверей, встановлення ламінату на підлогу в спальні однієї із груп; у Галоцькому НВК-встановлення ламінату на підлогу, заміна електропроводки; у Лінцівському ДНЗ - ремонт харчоблоку,каналізації, у Руськокомарівському ДНЗ - ремонт коридору, водопроводу; в Оріховицькому ДНЗ - капремонт пральної та санітарних кімнат, у Баранинському ДНЗ - капремонт приміщень закладу; у Нижньосолотвинському НВК - ремонт опалювальної системи, водостоку, у Середнянському ДНЗ - заміна вікон та дверей.

У Кам’яницькому ДНЗ „Капітошка” проведено реконструкцію котельні із встановленням твердопаливних котлів з метою переведення закладу на альтернативні джерела палива.

Вжито заходи щодо модернізації матеріально-технічної бази дошкільних навчальних закладів (забезпечення сучасним обладнанням, меблями, іграшками, твердим та м’яким інвентарем), зокрема, придбано: меблі для ігрових кімнат - Пацканівський, Дубрівський ДНЗ ; кухонні меблі - Великолазівський, Циганівський, Пацканівський ДНЗ; холодильники, морозильні камери - Киблярський, Концівський ДНЗ; електроплити - Руськокомарівський,Оріховицький, Дубрівський ДНЗ,Галоцький, Нижньосолотвинський НВК; пральну машинку - Оріховицький ДНЗ; ліжечка - Пацканівський, Киблярський;

шафи для верхнього одягу дітей - Циганівський, Пацканівський. Баранинський ДНЗ;

посуд - Чертезький, Великолазівський, Пацканівський, Великогеєвецький ДНЗ, Підгорбський НВК;

пилосмок -Великогеєвецький ДНЗ; ігровий майданчик - Підгорбський НВК;

спортінвентар - Циганівський (шведська стінка), Дубрівський ДНЗ; м’який інвентар (матраци, ковдри, подушки, постільну білизну чи ін.) - Чертезький,  Циганівський, Великолазівський, Дубрівський,Великогеєвецький ДНЗ, Підгорбський, Нижньосолотвинський НВК; телевізор - Баранинський ДНЗ;

ковролінове покриття, килими - Киблярський, Лінцівський, Баранинський ДНЗ, Підгорбський, Нижньосолотвинський НВК;

іграшки - Киблярський, Пацканівський, Дубрівський ДНЗ.

За рахунок міжнародних інвестиційних проектів (Програма „Розвиток ДНЗ у Карпатському басейні” реалізована за підтримки Угорського уряду у співпраці із Закарпатським угороськомовним педагогічним товариством) у ряді закладів проведено ремонти приміщень, придбано сучасні меблі, комп’ютерну техніку тощо, зокрема: придбано сучасні меблі для ігрових кімнат: Тийгласький, Паладь-Комарівецький, Малодобронський, Тисаашванський Шишлівський ДНЗ; Часлівецький НВК

придбано індивідуальні шафи для верхнього одягу дітей: Малодобронський, Тисаашванський, Тийгласький, Паладь-Комарівецький ДНЗ, Часлівецький НВК

придбано ліжечка: Малодобронський, Тийгласький,Паладь-Комарівецький, Шишлівський ДНЗ, Часлівецький НВК;

придбано ноутбуки, проектори, проекційні екрани, принтери, сканери: Часлівецький, Малогеєвецький НВК, Малодобронський, Паладь- Комарівецький, Великодобронський, Великогеєвецький, Есенський, Соловківський ДНЗ;

проведено заміну підлоги (встановлення ламінату, плитки): Тийгласький, Малодобронський, Великодобронський, Паладь-Комарівецький ДНЗ, Часлівецький НВК;

проведено заміну даху: Часлівецький НВК (частково); встановлено бруківку: Часлівецький НВК (частково);

проведено капремонт приміщень: Паладь-Комарівецький, Шишлівський (приміщень однієї групи та харчоблоку), Тийгласький ДНЗ (заміна дверей, встановлення ламінату на підлогу в ігрових кімнатах, капремонт туалетних кімнат та буфетних у групових приміщеннях, встановлення плитки на підлогу у роздягальнях, капремонт харчоблоку,фарбування фасаду тощо).

У Тисаашванському ДНЗ встановлено облицювальну плитку в складських приміщеннях, обладнано опалювальну систему у добудованому приміщенні (коридорі).

Придбано сучасне обладнання для харчоблоків: Паладь-Комарівецький, Малодобронський, Шишлівський ДНЗ.

Вжито заходів щодо забезпечення закладів дошкільної освіти оргтехнікою, комп’ютерною технікою з підключенням до мережі Інтернет Комп’ютери наявні у 35 закладах, що надають освітні послуги з дошкільної освіти, проти 28 у минулому році (з 2017 року - у Великогеєвецькому, Дубрівському, Паладь-Комарівецькому, Ратівецькому, Соловківському, Есенському ДНЯ, Галоцькому НВК). Вихід у мережу Інтернет мають 19 закладів (з 2017 року - у Лінцівському, Оноківському ДНЯ, Галоцькому НВК). Крім того, придбано комп’ютерну техніку (ноутбук, проектор, проекційний екран, принтер,сканер):Часлівецький НВК, Малодобронський, Паладь-Комарівецький, Великодобронський, Великогеєвецький, Есенський, Соловківський ДНЯ;

Я метою підвищення якості дошкільної освіти у 2017 році проведено ряд конкурсів.

Протягом квітня-травня 2017р. проведено фестиваль „Сузір’я талановитих дошкільнят”. В рамках фестивалю організовано конкурси „Веселі нотки”; „Веселковий дивосвіт” та „Юний декламатор” на тему „Чарівний світ дитинства”, в котрих взяли участь 350 вихованців із 34 навчальних закладів, що надають освітні послуги з дошкільної освіти (дошкільних навчальних закладів та навчально-виховних комплексів).

У березні-червні 2017 року проведено районний конкурс на кращий конспект заняття з туристично-краєзнавчої роботи в дошкільному навчальному закладі як засобу формування національної свідомості дошкільників.

У травні - червні 2017р. з метою виявлення кращих дошкільних навчальних закладів району, зміцнення, поновлення матеріальної бази дитсадків та привернення уваги місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, громадськості до проблем дошкільної освіти в нових соціально-економічних умовах проведено конкурс „Кращий дошкільний навчальний заклад”- 2017(І(районний)етап). Руськокомарівський ДНЯ як переможець районного етапу став учасником обласного етапу цього конкурсу.

Педагогічні колективи Руськокомарівського та Баранинського ДНЯ - учасники Всеукраїнського фестивалю-огляду кращого досвіду з організації просвіти батьків вихованців дошкільних навчальних закладів/навчально- виховних комплексів „Джерело батьківських знань”.

Педагоги Баранинського ДНЯ - учасники другого Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості читачів журналу „Джміль” у номінації „Музика”.

Деталі

Створено: 02 лютого 2018

31 січня Уряд схвалив законопроект “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”, що запровадить в Україні середньострокове бюджетне планування на постійній основі і на усіх рівнях бюджетної системи.

У чому суть?

Середньострокове бюджетного планування - це один з пріоритетів роботи Уряду та Мінфіну, що було також передбачено Коаліційною угодою, Середньостроковим планом дій Уряду до 2020 року, Меморандумом з МВФ та Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки.

Перехід до трирічного бюджетного планування було розпочато у якості пілотного проекту ще в 2017 році, задля чого було також внесено зміни до Бюджетного кодексу. В результаті, держбюджет на 2018 рік Мінфін вже розробив на основі середньострокової бюджетної резолюції, яка є ключовим елементом середньострокового бюджетного планування.

Це все стало передумовою запровадження середньострокового бюджетного планування на постійному рівні.

Розроблені зміни до Бюджетного кодексу передбачають низку новацій в частині середньострокового планування на державному рівні:

-   запровадження Бюджетної декларації на середньостроковий період;

-   оновлення бюджетного календаря;

-   розширення бюджетних правил;

-   узгодження стратегічного та бюджетного планування.

Водночас на рівні місцевих бюджетів як інструмент середньострокового бюджетного планування запроваджуються трирічні місцеві фінансові плани.

Окрім положень, які щорічно визначалися в Основних напрямах бюджетної політики (це обсяги державного та гарантованого боргу, основні завдання податкової політики тощо), Бюджетна декларація буде також містити:

-   сукупну стелю видатків та надання кредитів як максимально можливий обсяг бюджетних коштів, який можна отримати за певних економічних умов;

-   стелі для кожного головного розпорядника бюджетних коштів;

-   цілі головних розпорядників та показники результату їх діяльності у межах визначених стель;

-   оцінку фіскальних ризиків.

Таким чином, Бюджетна декларація визначатиме оптимальний розподіл між галузями доступного у середньостроковій перспективі бюджетного ресурсу.

Зміни до Бюджетного кодексу передбачають схвалення Бюджетної декларації Кабінетом Міністрів не пізніше 1 червня. Крім того, для забезпечення комплексного бачення розвитку економіки та бюджетної сфери, передбачається, що Бюджетна декларація і макропрогноз схвалюватимуться Кабінетом Міністрів одночасно.

Розроблений Мінфіном законопроект також запроваджує нові бюджетні правила, серед яких:

- дефіцит державного бюджету не може перевищувати 3% ВВП;

- граничний дефіцит державного бюджету, що встановлюється законом про державний бюджет, не може перевищувати дефіцит, визначений у Бюджетній декларації;

- граничний обсяг надання державних гарантій не може перевищувати 3% доходів загального фонду державного бюджету;

- визначаються також випадки уточнення стель видатків та надання кредитів з бюджету.

“Дотримання бюджетних правил у процесі бюджетного планування на середньострокову перспективу дозволить ефективно досягати цілей державної політики та забезпечувати поступовий прогрес у розвитку економіки”, - зазначив Олександр Данилюк.

Прийняте рішення запроваджує також огляд видатків (spending review) як сучасний інструмент бюджетного аналізу, який спрямований на оцінку ефективності заходів державної політики у відповідній сфері та ефективності використання бюджетних коштів. До цього часу така оцінка в Україні не проводилася. Мета цієї оцінки – виявити неефективні або неактуальні видатки та підвищити ефективність галузевих політик. Досвід інших країн свідчить, що проведення такої оцінки дозволяє суттєво підвищити якість державних послуг та ефективність управління бюджетними коштами.

Також змінами до Бюджетного кодексу передбачено посилення підзвітності та відповідальності головних розпорядників за результати діяльності у відповідних сферах.

“Ми очікуємо, що діяльність головних розпорядників бюджетних коштів стане більш прозорою і зрозумілою для громадян”, - зазначив Міністр фінансів.

Що це дає?

Це послідовна та передбачувана бюджетна політика, яка дозволить забезпечити фінансову стабільність.

Це прогнозованість та ефективність бюджетних видатків, що спрямовано на підвищення якості державних послуг.

Це посилення бюджетної дисципліни і встановлення чітких правил роботи, яких будуть дотримуватись всі учасники бюджетного процесу, заради спільного результату – розвитку країни.

Це контроль та ефективне управління державним боргом.

Це зміна фокусу бюджетного планування: від утримання бюджетних установ до надання якісних державних послуг.

“Це революційний крок, адже перехід від однорічної до трирічної перспективи бюджетного планування – це системна зміна бюджетної політики, яка забезпечує стратегічний підхід до визначення пріоритетних заходів та ефективний розподіл ресурсів. Це рішення значно спрощує комунікацію із основними стейкхолдерами бюджетного процесу і робить процес обговорення більш якісним, адже у всіх є достатньо часу для детального вивчення проекту та надання своїх пропозицій. Сьогоднішнім рішенням ми закладаємо план розвитку економіки країни на перспективу, створюючи основу для проведення системних глибоких реформ. Дякую Прем’єр-міністру та всім членам Уряду за підтримку цього рішення. Тепер розраховуємо також на підтримку Парламенту”, - сказав Міністр фінансів.

З метою громадського обговорення законопроект був оприлюднений на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України.

Деталі

Створено: 02 лютого 2018

В Ужгородському  районі діють 17 клубних та 17 бібліотечних установ, 4 дитячі школи мистецтв, які обслуговують угорське та словацьке населення. При установах культури діють клубні формування угорської культури - 53, в них учасників - 620, в тому числі дитячих - 25, в них дітей - 260;

при клубних закладах діють 4 - колективи, яким присвоєно звання „народний” та 1 «зразковий», а саме хореографічний ансамбль „Ритм” СБК с. Есень (Сабов Т.Т.), вокальний ансамбль угорської пісні „Ружа” (Сикора Ч.Ф.), вокально - хореографічний ансамбль „Словенка” Середнянської ДШМ (Шванда М.І., Макарович Х.В.), вокальний чоловічий ансамбль „Бетяри” (Рябець С.М.) СБК с.Сторожниця; аматорський хореографічний колектив «Наща файта» БК с.Сторожниця;

4 бібліотеки - філіали, що обслуговують словацьке населення ;

17 бібліотек, які обслуговують угорське населення.

Угорські села, в яких є клубні заклади: Есень, Соловка, Велика Добронь, Мала Добронь, Тисаашвань, Батфа, Тийглаш, Ратівці, Часлівці, Холмок, Холмці, Тарнівці, Демичі, Паладь Комарівці, Концово, Павлово.

Словацькі села, в яких є клубні заклади: смт.Середнє, Сторожниця, Глибоке, Анталовці.

Клубні працівники разом з сільськими головами , релігійними конфесіями, національними товариствами (обласна культурно-освітня організація ”Матіца Словенська” на Закарпатті -голова Й.Й.Гайніш), (демократична спілка угорців - голова Іштван Гайдош) відроджують і втілюють в життя традиції національних меншин, організовують і проводять культурно-мистецькі заходи: свята, фестивалі, концерти, виставки декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва:

Свято угорського народного мистецтва "Угорські візерунки”

Тийглашське свято угорської народної пісні та музики.

Свято словацького народного мистецтва “Словенська веселіца”

Свято закінчення збирання винограду “Сюретті бал”

Свято сімейного відпочинку ”Батьо бал”

Свято «Дні Міц Бана»,

Свято на честь Іштвана Добо,

Маскарадний карнавал проводів зими “Форшонгі бал”

Фестиваль «Добронська паприка»

Фестиваль русинської пісні і ін.

Колективи району підтримують дружні зв’язки з колективами Угорщини, Словаччини, Румунії, Сербії, які щороку обмінюються творчими концертами. Це колективи БК с.Тийглаш, БК с.П.Комарівці, БК с.В.Добронь, БК с.Есень які виїжджають з концертами в Угорщину, Сербію, БК с.Кам’яниця - Словенію, Білорусію, Польщу, Німеччину, Словаччину, народний ансамбль народного танцю «Ритм» БК с.Есень - Угорщину, Словаччину, Румунію, Сербію, народний вокально-хореографічний ансамбль «Словенка” ДШМ смт.Середнє та зразковий аматорський хореографічний колектив «Наша файта» с.Сторожниця - Словаччину.

Протягом року проведено концертів 319, з них дитячих - 140 та 43 за кордоном.

Традиційно при Середнянській дитячій школі мистецтв проводиться обласний конкурс словацької народної пісні „Золотий соловейко”, а в с.М.Добронь традиційно проводиться районний фестиваль „Добронська паприка”. Народний вокально - хореографічний ансамбль „Словенка”, та вокальний ансамбль „Камарадки” сільського клубу с. Анталівці приймають участь у виступі „Словацький Бетлегем -2017”.

Для відродження духовного потенціалу національних меншин, створення умов для всебічного розкриття їхньої самобутності дитячими музичними школами проводяться мистецькі акції „Етномистецьке розмаїття Ужгородщини”, на яких діти мають змогу розкрити свою майстерність з декоративно - прикладного мистецтва.

Для створення позитивного іміджу району у сфері міжнаціональних відносин, у сфері культури доцільно надавати фінансову підтримку художнім колективам національних меншин для участі у міжнародних, всеукраїнських та обласних культурно - мистецьких акціях, проведенні виставок робіт майстрів народної творчості та обдарованої молоді із числа національних спільнот.

Відділом освіти, молоді та спорту райдержадміністрації, педагогічними колективами навчальних закладів проводиться відповідна робота щодо виконання даної Програми. Зокрема, продовжено співробітництво закладів загальної середньої освіти району з культурними громадськими організаціями та в напрямку зміцнення співдружності між закладами освіти Ужгородщини, Михаловецького (Словаччина) та Саболч-Сатмар-Березського (Угорщина) округів. На сьогодні з питань обміну досвідом роботи діють 12 договорів. Протягом звітного періоду проведено 15 зустрічей партнерів, у яких брало участь 76 педагогів та 286 дітей.

Підвищення методичного й фахового рівня педагогічних працівників забезпечується на курсах, семінарах та науково-практичних конференціях, організованих Закарпатським інститутом післядипломної педагогічної освіти та за межами країни. Вчителі та керівники гуртків словацької мови курси проходять в Центрі післядипломної підготовки університету Коменського (м. Братислава).

Проводиться робота спрямована на створення рівних умов на районних олімпіадах і конкурсах дітям, що навчаються у закладах загальної середньої освіти з угорською мовою навчання. Завдяки здійснення перекладів конкурсних завдань 19 учасник районних олімпіад посіли призові місця.

Педагоги Ужгородщини та Михаловецького округу спільно реалізують освітній проект «Школа без кордонів», згідно якого вивчається історія і культура українського та словацького народів, ведеться пошукова робота. Учнями Руськокомарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів і загальноосвітньої школи м. Свидник (Словаччина) успішно реалізується проект «Молодь і традиції відкривають кордони».

Деталі

Створено: 01 лютого 2018

Протягом 2017 року значна увага приділялася розвитку спорту в Ужгородському районі. Так районним відділом освіти, молоді та спорту проведено 3 засідання з працівниками галузі, одна колегія, на яких розглядалися питання розвитку фізичної культури і спорту.

Робота в загальноосвітніх школах району на пряму залежить від якісного складу вчителів. На даний період фізичне виховання у ЗНЗ викладають педагоги, із яких фахову освіту мають 34 працівника, що становить 64% від загальної кількості вчителів фізкультури яка складає 54 чоловік, із них 7 жінок. 

Учні шкіл району активно займаються і в районній ДЮСШ у групах (футбол, волейбол, велоспорт, дзюдо, плавання, бадмінтон, художня гімнастика, важка атлетика). У школі працює 26 тренерів. У 2017 році було підготовлено 4 першорозрядників, 2 кандидати в майстри спорту, 1 майстер спорту. Розглядається питання про відкриття відділень з нових видів спорту та збільшення навчально-тренувальних груп.

Слід відмітити покращення результативності команд району в обласних та всеукраїнських змаганнях. Так команда Киблярівської ЗОШ І-ІІ ступенів посіла І місце в обласному етапі спортивного заходу «Олімпійське лелеченя» і представляла Закарпатську область у всеукраїнському етапі. Команда Кам’яницької ЗОШ І-ІІІ посіла І місце у обласному етапі змагань «Джура» і приняла участь у Всеукраїнському етапі в м. Харків. Учні Середнянської та Великолазівської ЗОШ І-ІІІ ступенів стали переможцями зональних змагань обласного етапу на призи клубу «Шкіряний м’яч» та посіли II місце у фінальному етапі, юнаки Оноківської ЗОШ І-ІІІ ступенів стали неодноразовими призерами Всеукраїнських з класичного та пляжного волейболу.

В 2017 році активізована робота за місцем проживання громадян в селах Минай, Концово, Баранинці, Тисаашвань, Есень, Коритняни, Кінчеш, Невицьке, Лінці, Велика Добронь, Ярок, Оріховиця, смт. Середнє., Шишловці, Камяниця та ін..

В більшості сільських рад проведені Дні села, які в свої програми включили змагання з різних видів спорту.

В районі проводиться робота по підготовці юнаків до служби в армії. Проведено спартакіаду призовної та допризовної молоді в квітні 2017 року, в якій прийняло участь 140 чоловік. Із переможців змагань укомплектовано збірну Ужгородського району для участі в обласних змаганнях. Систематично проводяться кущові змагання з фізичної підготовки юнаків. В програму сільських ігор Ужгородського району включено силові дисципліни для юнаків та стрільбу з пневматичної зброї.

В 2017 році районі систематично проводяться змагань серед ветеранів з різних видів спорту. Збірна команда Ужгородського району посіла II місце а обласній спартакіаді ветеранів, а команда ветеранів футболістів - II місце в чемпіонаті України з футболу серед ветеранів 65 років + , який відбувався у 2017 року в місті Луцьк.

Наймасовішим являється чемпіонат Ужгородського району з футбол, в якому змагалися 13 команд , прийняли участь близько 1000  чоловік.

Ужгородська районна ДЮСШ працює з квітня 2003 року. У складі ДЮСШ: 26 тренерів-викладачів з видів спорту (3-велоспорт, 9-футбол, 3-волейбол, 2-плавання, 2-художня гімнастика, 3-дзюдо, 2-важка атлетика, 2-бадмінтон). Із загальної кількості тренерів - 17 тренерів має II категорію, 3-першу , вища - відсутні, 9 тренерів працює за сумісництвом. Тренерами ДЮСШ ведеться співпраця з вчителями фізичної культури загальноосвітніх шкіл, надається допомога в проведені уроків футболу.

Ужгородська районна ДЮСШ тісно співпрацює з федераціями відповідних видів спорту, шість чоловік є членами Виконкомів федерацій.

У школі постійно ведеться контроль за роботою тренерів, щомісячно перевіряються журнали та заняття, про що складаються акти. Школою затверджений план спортивно-масових заходів на рік, який передбачає участь спортсменів ДЮСШ в більш ніж 70 спортивних заходах різного рівня.

Заняттями в ДЮСШ охоплено понад 15% учнівської молоді району, які займаються вісьмома

видами спорту.

Відділ освіти, молоді та спорту Ужгородської РДА проводить щорічну спартакіаду з десяти видів спорту, серед ЗОШ І-ІІІ ступенів та ЗОШ І-ІІ ступенів, а в ДЮСШ проводяться змагання між навчальними групами відділень з видів спорту.

У ДЮСШ працює відділення плавання на базі СК «Зінадін», у дванадцяти групах навчається 168 учнів. Щорічно відділом освіти проводиться навчання плаванню дітей ЗОШ.

Ужгородська районна ДЮСШ фінансується коштами районного бюджету у розмірі 4 425 000 грн. з них на оплату праці та нарахування - 2201600,00;

предмети, матеріали та інвентар - 577000,00; оплата послуг крім комунальних - 1333700,00; видатки на відрядження - 258000,00; оплата послуг електропостачання - 551000,00 грн. Ужгородська района ДЮСШ не отримує субвенцій з державного бюджету та Фонду соціального страхування України.

На засіданнях тренерської ради та зборах педадогічного колективу систематично розглядаються питання передового досвіду роботи інших шкіл області та країни. Засідання тренерської ради проводиться щоквартально, а збори педадогічного коллективу раз на місяць.

У школі проблемою є відсутність власного спортивного комплексу, у якому могло бути охоплено заняттям спортом більшу кількість дітей району.

В Ужгородському районі функціонує 147 споруд, із яких 114 - площині споруди ( 7 - спортивні майданчики із тренажерним обладнанням, 2 - тенісні корти, 36 - футбольні поля, 68 - інші спортивні майданчики, 17 - із синтетичним покриттям), стадіони з трибунами - 3, спортивні зали - 15, плавальні басейни - 2, стрілецькі тири - 5 та 8 інші споруди. В 2017 році було введено в дію майданчик із штучним покриттям в Анталовській школі.

У 11 загальноосвітніх навчальних закладах району функціонують спортивні зали, одна у районній ДЮСШ та два зали в Часлівецькій та Чертезькій школі-інтернат. У 5 навчальних закладах району встановлено майданчики зі штучним покриттям. На території Коритнянської сільської ради (с.Часлівці) було реконструйовано спортивну залу, на базі якої створено федерацію боксу району.

Деталі

Створено: 31 січня 2018

30 січня набув чинності Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" № 2168-VIII від 19.10.2017. Підготовчий етап впровадження медичної реформи триває ще з минулого року. Тепер є законні підстави прийняти низку рішень, щоб вчасно реалізувати заявлений раніше план реформування первинної ланки охорони здоров’я.

Уже триває підготовка до створення Національної служби здоров’я України— національного страховика, який укладатиме договори із закладами охорони здоров’я та закуповуватиме у них послуги з медичного обслуговування населення. Тепер зможемо оголосити конкурс на посаду голови НСЗУ та двох його заступників. Плануємо, що до липня НСЗУ буде утворена та розпочне роботу.

Також розпочався процес автономізації медзакладів – перетворення медичних закладів у комунальні некомерційні підприємства. У такому статусі вони зможуть укласти договори з Національною службою здоров’я України та отримувати пряме фінансування за надані послуги з Державного бюджету. Звертаємо увагу керівників медзакладів на важливість ознайомлення з законодавством та нашими рекомендаціями щодо процесу автономізації.

Для входження в реформу заклад первинної медичної допомоги має обрати медичну інформаційну систему (МІС) та підключитися до електронної системи охорони здоров’я, яка наразі працює в тестовому режимі. привести матеріально-технічне забезпечення закладу у відповідність до Табелю технічного оснащення.

Українці почнуть вибирати лікаря первинної допомоги (сімейного лікаря, терапевта, педіатра) і підписувати з ними Декларації з квітня 2018 року. До цього часу підписання Декларацій про вибір лікаря відбувається у пілотному режимі.

За даними Міністерства охорони здоров’я

Деталі

Створено: 31 січня 2018

На Закарпатті відбулося офіційне відкриття проекту IFC «Аграрні розписки в Україні», який запроваджується спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством юстиції України поширює дію нового інструменту фінансування – аграрних розписок – на всю країну.

 Що таке «аграрні розписки», хто може скористатися таким інструментом фінансування, які переваги матиме нова форма фінансування для закарпатських аграріїв, про все це інформували на заході. Інструмент було запроваджено в 2014 році. До цього часу ним користувалися аграрії восьми областей – Полтавської, Черкаської, Вінницької, Харківської, Хмельницької, Тернопільської, Миколаївської та Сумської. Станом на 22 січня видано 196 розписок на суму понад 1.2 млрд. грн. Відтепер таку можливість матимуть закарпатські сільгоспвиробники.
Віктор Мікулін, заступник голови Закарпатської ОДА, у вітальному слові зазначив, що агропромисловий комплекс – це не просто бізнес. «В аграрному секторі області щорічно формується від 10 до 13 % валового обласного продукту. Але для Закарпаття аграрний сектор не є суто економічною категорією. Він  залучений у різноманітні кластерні проекти  і має стати однією із точок інноваційного розвитку. Аграрний сектор відіграє іміджеву роль у просуванні туристичної привабливості регіону і формуванні власної аудиторії споживачів за рахунок виготовлення якісної унікальної продукції, - сказав Віктор Мікулін. – Враховуючи соціально-економічну роль аграрного сектору, держава зобов’язана підтримувати свого сільгоспвиробника через різні фінансово правові механізмі. Наприклад, найбільш вагомо підтримкою з держбюджету для аграріїв області була державна програма розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд. На них виробниками спрямовано 14,5 млн. грн. За програмою пільгового кредитування сільгоспвиробникам профінансовано 224 тис.грн, , закуплено племінну худобу на 164 тис.грн., за механізмом бюджетної дотації станом 1.10.2017 відшкодовано 1,6 млн.грн. За рахунок внутрішніх інвестицій реалізовано ряд потужних проектів».
Сам процес укладання аграрних розписок не може відбутися без юридичного супроводу. Детальніше про це розповіла Руслана Натуркач, начальник Головного Управління юстиції в Закарпатській області. «Аграрна розписка -- поки єдиний фінансовий інструмент адміністрування якого здійснює Міністерство аграрної політики і продовольства через  Державний реєстр аграрних розписок. А всю роботу щодо внесення інформації до вказаного реєстру, її правочинність забезпечують нотаріуси, як підключені до цього реєстру а також до інших реєстрів Міністерства юстиції, - зауважила Руслана Натуркач. – Вже проведені відповідні навчання нотаріусів області, в яких взяли участь 08 осіб, що складає більше половини закарпатських нотаріусів».
Олександр Муляр, Проект IFC «Аграрні розписки в Україні» розповів детальніше про сам механізм та умови укладання аграрних розписок. Він також зазначив, що чим більше буде різних механізмів для фінансування аграрного сектору, тим більше буде можливостей для виробників профінансувати господарство. Мета проекту «Аграрні розписки в Україні»  -- покращити доступ до фінансування для малих і середніх виробників. При цьому доступ до такого фінансового механізму можуть мати навіть дрібні виробники: є приклади укладання розписок на кілька тисяч грн, або тих, які володіють менше 20 соток землі. Як пояснив Олександр Муляр, аграрна розписка фіксує зобов’язання, де заставою виступає тільки майбутній врожай. Аграрна розписка -  це угода між сільськогосподарським товаровиробником та кредитором (дистриб’ютором, постачальником ТМЦ, зернотрейдером, банком). «Є сподівання, що майбутній врожай як застава спростить доступ до фінансування, - каже Олександр Муляр.  -  Має бути також належним чином оформлена земельна ділянка, але вона не виступає заставою. В Україні діє Єдиний реєстр аграрних розписок. Існує два види аграрних розписок: товарна і фінансова, коли оплата здійснюється або грошима, або товаром. Хто може бути позичальник? Це і юридичні і фізичні особи, але ті, які мають оформлену власність на землю». За словами Олександра Муляра, на сьогодні видано майже 200 аграрних розписок, половина з них погашено. За кількістю переважають фінансові розписки, за вартістю - товарні. У рамках проекту постійно здійснюються навчальні програми, плануються також експертні наради. Вже з 1 лютого на Закарпатті розпочнуться тренінги з аграрних розписок, які пройдуть у кожному районі області. 
 Проект «Аграрні розписки в Україні» впроваджується IFC, членом Групи Світового банку, у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією. Метою Проекту є покращити доступ до фінансових ресурсів для малих та середніх сільгосптоваровиробників шляхом запуску в Україні фінансового інструменту «аграрні розписки». Основні партнери Проекту: органи державної влади (Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство юстиції України); приватний сектор (постачальники матеріально-технічних ресурсів, банки, зернотрейдери), міжнародні організації. В результаті роботи Проекту малі та середні сільськогосподарські товаровиробники отримають ефективний інструмент, що сприятиме залученню додаткових фінансових ресурсів за рахунок прозорості відносин з кредитором та здешевлення процедури оформлення у порівнянні з іншими інструментами.

 За матеріалами Закарпатської ОДА

Деталі

Створено: 29 січня 2018