21 лютого представники Закарпатської обласної організації «Червоного Хреста» передали для 14 сімейних амбулаторій Ужгородського району (амбулаторії населених пунктів, де компактно проживає угорськомовне населення) гуманітарну допомогу від угорського уряду, - це комп’ютерне та медичне обладнання.

Приймали гуманітарну допомогу та, у свою чергу, передали її амбулаторіям, заступник голови районної ради Степан Мацко, заступник голови РДА Єва Раті, депутат райради Лівія Балог, головний лікар районного Центру первинної медико-санітарної допомоги Лариса Шинкаренко та інші.

Вартість гуманітарного вантажу становить близько 1 мільйон гривень. У переліку: сучасні комп’ютери з програмним забезпеченням, тонометри, офтальмоскопи, гінекологічні набори, вимірювачі цукру, ваги для немовлят, холодильники для зберігання медпрепаратів та інше обладнання.

Деталі

Створено: 22 лютого 2018

«Громадські ініціативи України» продовжують підтримувати та поширювати найкращий досвід громадських організацій та ініціативних груп, які працюють в Україні та запрошує до подачі заявок  для участі у четвертому конкурсі «Краща громадська ініціатива України ‘17».

Метою конкурсу є відзначення, популяризація та поширення інформації серед громадськості України про важливі ініціативи, акції, проекти, які були реалізовані громадськими організаціями та ініціативними групами. 

Учасники конкурсу – громадські організації, благодійні фонди, дитячі та молодіжні громадські організації, ініціативні групи громадян, а також їхні коаліції, мережі та об’єднання.

Цей конкурс покликаний створити майданчик для обміну найкращими ідеями у сферах активізації місцевих громад, вирішення місцевих проблем, створення партнерств між громадою та муніципалітетом/бізнесом, а також запровадження інноваційних методів діяльності в роботі неурядової організації/місцевої громади/ініціативних груп.

Для участі у конкурсі необхідно заповнити аплікаційну форму, яка знаходиться в додатку (Аплікаційна форма )та надіслати її до 1 березня 2018 року на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  з поміткою «Краща громадська ініціатива України – 2017».

Всі отримані в рамках конкурсу описи кращих громадських ініціатив будуть опубліковані на сайті мережі «Громадські ініціативи України» – http://ngonetwork.org.ua. Переможець у кожній з восьми номінацій отримає запрошення взяти участь у всеукраїнському форумі «Від ідеї до успіху: місцеві ініціативи змінюють життя українських громад», диплом переможця та цінні подарунки від однієї з організацій, що входить до мережі «Громадські ініціативи України».

Переможці визначатимуться в таких номінаціях:

краща ініціатива у сфері екології та охорони навколишнього середовища

краща ініціатива у сфері волонтерства

краща ініціатива у сфері в сфері захисту та представлення інтересів (адвокасі)

краща ініціатива у сфері роботи з дітьми та молоддю

краща ініціатива у сфері місцевого розвитку

краща ініціатива у сфері роботи з людьми з інвалідністю

краща ініціатива у сфері культури

краща ініціатива у сфері розвитку благодійності

Критерії вибору переможців:

вплив реалізованої ініціативи на місцеву громаду;

актуальність проблеми на вирішення якої була спрямована ініціатива;

інноваційність та оригінальність;

життєздатність та можливості до самофінансування ініціативи;

здатність до мультиплікації ініціативи.

Передбачається, що досвід учасників конкурсу буде в подальшому корисним для розробки нових проектів. Партнери та грантери Мережі ГІУ будуть використовувати описані практики як надихаючі приклади для своєї діяльності. Тому ми очікуємо від конкурсантів лаконічності і зрозумілості в описі ініціативи, а такожвідкритості та готовності до створення партнерств і спільної реалізації проектів.

Визначення переможців:

Конкурсна комісія з визначення переможців конкурсу складатиметься з представників 16-ти громадських організацій, що входять до складу всеукраїнської мережі «Громадські ініціативи України». Рішення конкурсної комісії буде опубліковане на веб-сторінці мережі «Громадські ініціативи України» в березні 2018 року.

З попереднім конкурсом «Краща громадська ініціатива України» та його результатами Ви можете познайомитись на сайті Спілки «Громадські ініціативи України» в рубриці «історії успіху ОГС» – http://ngonetwork.org.ua/blog/uspikh/

Деталі

Створено: 21 лютого 2018

Приводів поспілкуватися з першим заступником голови облради Йосипом Борто й одночасно депутатом крайового парламенту від КМКС вистачало: минулої середи в Ужгороді Україна й Угорщина на міжурядовому рівні обговорювали проблеми Закону про освіту, котрий збурив нацменшини; напередодні з цього ж приводу в нас побував верховний комісар ОБСЄ. А до всього зовсім недавно Йосип Йосипович відзначив 60-ліття. Тож поговорили і про суспільне, і про особисте.

Якщо хочете зробити мені щось добре, то спитайте, чи я радий тому?»

– Почнемо із зустрічі заступників міністрів двох країн по Закону про освіту. Ви на ній були?

– Ні, я був на зустрічі з верховним комісаром ОБСЄ у справах нацменшин і висловив із цього приводу думку не тільки тутешніх угорців, а й більшості закарпатців. Там є три групи проблем. Перша – правова. Якщо Україна йде в ЄС і в усіх сферах імплементує європейські норми, то не може порушувати раніше підписані нею закони, міжнародні домовленості. А сьома стаття Закону про освіту, на наш погляд, їх порушує. Другий аспект – політичний. Коли в листопаді 2016-го парламент прийняв у першому читанні цей документ, ми заявляли про порушення прав нацменшин і міжнародних угод та спрямували до столиці відповідне звернення облради: із 64-х крайових депутатів тільки 8 членів КМКС, але «за» проголосували 42. Та в другому читанні 5 жовтня 2017-го Верховна Рада ухвалила набагато гірший варіант, ніж той, який подало Міносвіти й проти якого ми виступали. Облрада знову звернулася до Президента з проханням ветувати його або надіслати на експертизу до Венеційської комісії. До нас дослухалися тільки щодо останнього, але відправили вже підписаний закон. Комісія оперативно проаналізувала його і винесла вердикт. Писали його дипломати, тому він сформульований так, що дає правду обом сторонам і водночас виносить зауваження. Там зазначено: українську мову як державну слід підтримувати, розвивати й вводити в обіг у всьому суспільстві, з чим ми абсолютно погоджуємося. Але паралельно треба давати нормальні умови й для функціонування мов нацменшин. Баланс між першим і другим слід зберігати.

На жаль, із прийняттям освітнього закону Україна дещо зіпсувала стосунки з Угорщиною, Румунією, Польщею. Хоча саме вони як ніхто інший підтримували нас, у тому числі й у досягненні безвізу. Погіршувати конструктивні взаємини – вкрай небажано для країни, яка через події на сході перебуває в стані нехай і неофіційної, але війни з Росією. Ми цей політичний аспект підкреслювали у зверненні облради до найвищих ешелонів влади, як і те, що документ може спричинити міжнаціональні конфлікти в деяких регіонах і аж ніяк не сприяє консолідації нації.

– А який же третій аспект проблеми?

– Педагогічний. У Києві кажуть, що цей закон – у інтересах нацменшин, бо, не знаючи нормально державну мову, вони неконкурентоздатні на ринку праці, при вступі у виші, відтак інтелектуальна еліта в їх середовищі формуватися не може. Втім, якщо ви хочете зробити мені щось добре, то спитайте, чи я справді радий тому? Якщо так – із вдячністю прийму це. Але ж усі представники угорської меншини на Закарпатті виступають проти, за короткий час зібрали 62 тисячі підписів, та в Києві переконані, що це – на їхню користь… Я пропрацював педагогом 25 років і з досвіду знаю: добре, якщо дитина навчається материнською мовою, якою думає, бачить сни й легше зрозуміє такі важкі предмети, як математика, фізика, хімія… Хоча дуже важливо, навіть обов’язково, щоби школярі знали й державну мову та одну іноземну.

Що нам пропонують тепер? Якщо дитина до 5-го класу вчитиметься паралельно українською й мовою нацменшин, а потім їй повністю (хай через певний період, але зрештою закон вимагає саме цього) треба перейти на українську, то невже вона, досі не засвоївши належно державну мову за 11 років, зробить це за 4 і зможе вивчати нею згадані важкі предмети? Я впевнений, що ні. Скоріше, сприйматиме все поверхово, втратить інтерес до наук. І хоч українську однозначно знатиме до кінця школи краще, ніж теперішні випускники шкіл нацменшин, але все інше – ніяк. Тобто знову виявиться неконкурентоздатною як на ринку праці, так і в здобутті вищої освіти.

Вихід за такої ситуації з точки зору думаючих батьків – або посилати дитину на навчання в Угорщину й самим виїхати звідси, або відразу давати чадо в українську школу. Чи в наших інтересах, щоб люди виїжджали звідси? Та й так, на жаль, мільйони тікають із України. Ми зацікавлені, щоб у себе вдома, а не в Португалії, Чехії чи Польщі вони будували Європу. Адже це інтелектуали й фахівці-професіонали. Таких у нас уже не вистачає, попри те, що є купа безробітних. Тих, у кого золоті руки, треба, навпаки, заманювати назад, але як, якщо ми не дамо їм нормальні зарплати, умови праці й можливість почуватися тут добре, в тому числі й нацменшинам?

Освіта в українських школах із першого класу за якістю знань – непоганий варіант, хоч і передбачає значні труднощі на початку. Але тоді втрачається навчання мовою нацменшин, а це вже асиміляція. Ми ж прагнемо інтеграції в українське суспільство. До неї ми готові, бо живемо тут, і Закарпаття є частиною України. Протягом тисячоліття при різних державних утвореннях, в тому числі й за Угорщини, всім національностям на цій території вдалося зберегти свою ідентичність, культуру, віру, мову. Ми й зараз хочемо зберегти це, поважаючи закони, мову й владу країни, в якій живемо. І спільно будуючи краще майбутнє України.

«Ніхто не поступиться стовідсотково, кожен має робити кроки назустріч»

– Ваша дружина – вчителька української в Ужгородській ЗОШ №10. Не питали в неї, що треба зробити, аби угорськомовні школярі добре знали українську?

– Що якість засвоєння державної мови нацменшинами треба поліпшувати, ми говоримо вже 20 років і просимо Київ робити кроки в цьому напрямі! Нині на Закарпатті є 118 шкіл для нацменшин, із них 99 – угорські, 14 – румунські, 4 російські й 1 словацька. Ми хотіли би зберегти цю систему. Як при цьому покращити знання української? По-перше, просимо зрозуміти: угорська й румунська належать до іншої сім’ї мов, ніж слов’янські. Українці, котрі пробують вивчати угорську, кажуть, що це одна з найскладніших мов світу. Але для угорських школярів аналогічною є українська! Тому не можна для них викладати її за методикою рідної мови. Нехай нарешті Міністерство освіти визнає, що це неефективно, й перейдімо до вивчення методом іноземної, або, якщо когось це ображає, як у Сербії, – нематеринської мови. І хай фахівці розроблять цю методику. Друге питання – в нас недостатньо педагогів, які б якісно могли навчати нацменшини української. Потрібен час, щоб їх підготувати. Третє – для нової методики необхідні нова програма, підручники. До їх написання слід долучати педагогів зі стажем. Бо вчені дуже далекі від реалій, із якими освітяни стикаються на практиці. Ще є нестача перекладних словників… Але ми живемо в технологічному світі. І є в нас хоч одна комп’ютерна гра, яка дозволила б нацменшинам ефективніше засвоювати українську? З її допомогою діти щоразу легко запам’ятовували би по 10 – 15 слів. Я це знаю з досвіду доньок, бо вони так вивчали англійську. Словом, потрібно розробити серйозну державну програму. Ми зробимо все, щоб вона втілилася в життя. І тоді за кілька років буде результат.

Так чи інакше, стосунки між нашими державами мають знову налагодитися. В таких ситуаціях золотим правилом є компроміс. Ніхто не поступиться стовідсотково, кожен має робити кроки назустріч. Якість засвоєння державної мови однозначно має покращитися, але освіта мовою нацменшин при цьому – зберегтися. Ми раді, що як МЗС, так і Міністерство освіти України схильні до переговорів, віримо, що й угорська сторона – теж. У цьому процесі братимуть участь і нацменшини. Біда якраз у тому, що їх представників не залучали до підготовки освітнього закону. Тепер на його основі розробляються галузеві, приміром, про загальну середню освіту, й було б добре, якби цей урок врахували. Бо навряд чи мета України – урізати права нацменшин навіть у порівнянні з тим, що було за тоталітарного Радянського Союзу. А за новим законом де-факто виходить так. Ми віримо, що народиться компроміс, який задовольнить усіх. Тільки так можна зберегти мир і спокій на Закарпатті. Акції проти нацменшин, які мали місце в краї, неприйнятні. Провокації ми не сприймаємо.

Угорщина намагається втримати закарпатців у рідному краї

– Ви згадували, що треба утримати краян дома. Угорщина сприяє цьому. З іншого боку, Чехія й Польща збільшили квоти вакансій для українців. Керівництво області намагається залучати інвестиції, але чи не вийде так, що на нових підприємствах нікому буде працювати?

– Проблема є. Насилу нікого не прив’яжеш до місця. Люди їдуть шукати кращого життя. Угорщина, щоб утримати закарпатців у рідному краї, надає соціальну, гуманітарну й економічну допомогу. І якщо підприємець чи фермер узяв її, то зобов’язаний 5 років працювати тут, платити податки, створювати нові робочі місця, інакше отриману суму має повернути. Тому дивно, коли таку допомогу дехто витлумачує з «сепаратистським» підтекстом.

До речі, в 2011-му в Угорщині прийняли новий основний закон держави, за яким турбота про зарубіжних угорців є обов’язком уряду. Україна бере позики, які потрібно віддавати, а це набагато краще, бо дружня допомога безповоротна. Останній випадок: Угорщина надала Закарпаттю 8 тисяч вакцин від кору, трохи пізніше пообіцяла ще 7 тисяч. А чому? Бо з Києва не виділили цих препаратів, а загроза епідемії серйозна. Із приводу аеропорту скільки разів ми зверталися до столиці? Й так і не запустили регулярне авіасполучення. Ясно, що регіональна влада не може опустити руки й нічого не робити, а звертається по допомогу до сусідів. У цьому не треба вбачати сепаратизм, це намагання вирішити існуючі проблеми. Або ж ми отримали безвізовий режим, та на кордонах – черги. Інфраструктуру треба осучаснити. Угорщина має програму, яка передбачає будівництво та відкриття нових ПП, проте чому Україна не є партнером у цьому? До Лужанки з угорської сторони готова інфраструктура, щоб розвантажити пункт пропуску в Чопі, а з української – ні, хоча гроші на це надавали. Так само в сусідів траса М3 до 2020-го дійде до нашого кордону, щоб ми могли влитися у транспортний європейський кровообіг. Але чи буде готова дорога з українського боку? Якби ці питання передали області, місцева влада би їх швидко вирішила…

Закарпаття – західні ворота України, їх треба «розфарбувати» якомога краще, щоб до нас їхали й залишали тут гроші. Бо маємо надзвичайно гарну природу, дикі незаймані куточки, цікаві звичаї, гастрономію. Є історичний туризм, термальні й лікувальні мінеральні води, які колись возили в європейські столиці. Чому б не їхати сюди? Насправді перешкод три: кордон, дороги й побоювання щодо безпеки. Ми-то знаємо, що гостей у нас зустрінуть із розпростертими обіймами, але недружні акції, які мали місце в краї, через інтернет швидко стають відомими по всьому світу й відлякують туристів.

Навчився любити життя, побувавши на порозі смерті

– Трохи про особисте. Вам недавно виповнилося 60. Які поворотні моменти виділили б у своїй біографії?

– Мені було 15, коли помер батько. Несподівано, трагічно. Ми готувалися до весілля – за тиждень сестра мала виходити заміж. А довелося робити похорон. Це була для мене жахлива травма. Сестра без урочистої церемонії переїхала до чоловіка, я ж залишився з мамою й двома бабусями – фактично, як утримувач сім’ї. Я добре вчився й мріяв про університет, але тоді вирішив, що на цьому можна ставити хрест, бо мав працювати. Та з Божою поміччю, яка завжди йде через людей, зрештою отримав можливість вступити в УжДУ. Не хочу деталізувати, з серією яких див мені вдалося закінчити виш, паралельно підпрацьовуючи. Затим у рідному селі став учителем математики й фізики. Я обожнював свою роботу, мав душевну потребу передати іншим те, що знаю сам. І от якось директор сказав, що він уже втомився, вигорів, а в мені бачить свого наступника. Наша школа була в жахливому стані. Вона складалася з семи будівель, із яких чотири – аварійні: там стовпами підпирали стелі, щоб не обвалилися. Якось одна стіна під час уроку посипалася, але, на щастя, назовні, тому ніхто не постраждав; іншим разом – усередину, але вночі – теж обійшлося. Півроку він мене просив, і я зрештою погодився. А через місяць з’явилися благодійники з Австрії й Угорщини з пропозицією допомогти закладу. Спочатку підтримка була незначна, та вони бачили, що ми її не розкрадаємо, а примножуємо – і педколектив, і батьки, й діти докладалися. Так впорядкували їдальню, бібліотеку, дах. За цим усім меценати спостерігали й… запропонували зробити нову школу. У другій половині 1990-х по півроку не платили зарплату, відключали світло, ситуація була набагато гірша, ніж зараз. Все довкола руйнувалося, а ми, не маючи грошей, будемо щось зводити? Але я живу з вірою в те (і всім раджу), що якщо людина чогось дуже хоче й готова працювати заради цього, знайде однодумців, то все вдасться. Дорога може бути звивистою, доведеться подолати багато перешкод, але якщо віра не згасає, а сил і терпіння вистачає – ви досягнете мети. Раджу всім, хто ще не читав «Алхімік» Паоло Коельо, прочитати. Нема нічого недосяжного. І нам удалося за 3 роки звести гарну школу. Її називали шаланківським чудом, бо мало того, що будівля була дуже сучасною, ще й душу в неї вклали, піднявши рівень навчання. Ми вибилися в сотню найкращих шкіл України!

На той час я вже був районним депутатом, і мене таємним голосуванням обрали заступником голови Виноградівської райради, хоча здавалося, що шансів – ніяких. І тут довго думав, але зрештою погодився. Трудився, багатьом допоміг, хоча далеко не був задоволений реалізованим. Але однозначно більше міг зробити, ніж у школі.

А потім прийшов негативний поворот долі: я тяжко захворів. Із абсолютно незначної недуги сталася велика. Через добрі наміри, котрі, як відомо, ведуть до пекла, медики максимально намагалися мені допомогти: лікували й те, що не треба, підсумком же стали тяжкі побічні ефекти. За півтора місяця боротьби з хворобою я опинився в ситуації людини, котра намагається вибратися з трясовини: з кожною спробою її затягує все глибше. Й у 2010-му потрапив у реанімацію в Будапешті: мені давали всього 10%, що викараскаюся. Я не розумів, чому Господь мене більше не підтримує, чому маю померти, коли ще повний любові, бажання працювати. Геть знесилившись, вирішив віддати душу Богові. І сталося диво. У стані напівпритомності побачив видіння. Ніби йду по зеленому полю, а поряд – стіна кущів, за якими вже інший світ. Починаю рухатися туди, аж раптом із неба летять дружина з двома доньками й кричать: «Ти не для того сюди поїхав, щоб померти! Повертайся!» Я отямився і вирішив боротися до останнього. Щоб знову стати повноцінною людиною, мені знадобилося 6 місяців. Усьому мав учитися заново, включно з ходінням. Проте медики попередили: можливий рецидив. Я жив, як засуджений до страти, котрий знає, що помре, тільки не знає, повісять його, відрубають голову чи застрелять. Це гнітюче відчуття. Але якось мене осяяла думка: «А досі я не мусив колись умерти? Різниця лише в тому, що я отримав другий шанс, і маю жити далі». Відтоді в мене різко змінилося ставлення до світу. Я став щасливішим, навчився радіти тому, чого раніше навіть не помічав, і по-справжньому любити життя. І зрозумів, для чого мені була дана ця хвороба.

Потім мені запропонували ще кілька посад, і за все брався вже без вагань. Зрештою став першим заступником голови облради. Я всім хотів би передати, щоб шукали своє покликання. Щасливий, хто знайшов роботу, яку любить, і ще щасливіший той, хто при цьому творить добрі справи. Навіть якщо люди за них не подякують, усе одно позитив, який віддаєш, колись несподівано отримаєш назад, і то багатократно. Все добре повертається. Але точно так відбувається й зі злом… Якби всі жили з усвідомленням цього, наш світ був би набагато кращим.

«Новини Закарпаття»

Деталі

Створено: 20 лютого 2018

Схема планування території Закарпатської області розроблена ДП "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя" та затверджена рішенням сесії Закарпатської обласної ради від 17.05.2013 №731. Схема розроблена на розрахунковий період до 2031 року.

Із затвердженням Схеми область отримала свій основний містобудівний документ та реальну можливість здійснювати планомірну та послідовну містобудівну політику на своїх теренах. Необхідність виконання цієї схеми викликано змінами, які відбуваються в соціально-економічній діяльності країни - переходом до ринкової економіки, що є ключовим принципом сучасної соціально-економічної політики, відповідними змінами нормативно-законодавчої бази, дія яких безпосередньо пов’язана з розвитком нових соціально-економічних відносин на території України.
Схема планування території Закарпатської області розроблена на основі Генеральної схеми планування території України - найважливішої складової національної системи довгострокового прогнозування соціально - економічного розвитку країни, її регіонів та населених пунктів, першооснови всього комплексу містобудівної документації.
Зазначена містобудівна документація конкретизує рішення Генеральної схеми на регіональному рівні. Її основним завданням є забезпечення  планувальної основи для раціонального використання території, визначення пріоритетів розвитку господарського комплексу та інженерно-транспортної інфраструктури,  охорони навколишнього середовища, збереження історико-культурної спадщини, визначення основних проблеми розвитку і надання принципових рішень по напрямках господарського і територіального розвитку регіону.
Схема планування території Закарпатської області складається з 10 креслень та 4 томів пояснювальної записки, які включають:
Том І – структура та територіальна організація господарського комплексу області, напрямки її трансформації, прогноз чисельності та статево-вікового складу населення, прогноз та визначення пріоритетних напрямків розвитку господарського комплексу адміністративних одиниць області, основні напрямки планувального розвитку області та її системи розселення, основні техніко-економічні показники, документи.
Том ІІ – Характеристика природних умов та ресурсів, стан та охорона навколишнього природного середовища, транспорт, інженерна підготовка та захист території, гідротехнічні заходи, інженерна інфраструктура (водопостачання, водовідведення, енергопостачання).
Том ІІІ – охорона нерухомих об’єктів культурної спадщини.
Том ІV – пропозиції по реалізації рішень схеми планування території.

Схема планування визначає основні напрямки господарського і територіального розвитку регіону. Вона містить принципові рішення:
- пропозиції по визначенню пріоритетних напрямках розвитку господарського комплексу;
- соціально-економічна характеристика потенціалу та рівня розвитку адміністративних районів області;
- по основним напрямам планування розвитку територій;
- раціональному використанню природних ресурсів;
- охороні навколишнього середовища;
- розвитку інженерно-транспортної інфраструктури.
Проектні пропозиції  базуються на використанні  основного  конкурентного ресурсу Закарпатської області – її економіко-географічного положення  та  значного культурного і природно-ресурсного потенціалів. Область є великим транспортним вузлом,  у якому перетинаються основні державні залізничні та автомобільні магістралі.  Потужний історичний та рекреаційно-природний і соціокультурний потенціал дозволяє сформувати туристичний комплекс національного та міжнародного значення. У перспективі Закарпатська область у результаті трансформації господарського комплексу, насамперед на інноваційній основі, повинна набути рис значного регіону з розвинутими господарством та транспортною системою, з сучасною ринковою інфраструктурою та потужним освітньо-науковим та культурним потенціалом. У області будуть активно формуватися нові господарські функції, пов’язані з розбудовою транспортної та прикордонної інфраструктури. Однією з основних задач повинно стати формування на Закарпатті конкурентоспроможних галузей економіки, що забезпечує, з одного боку, потреби споживачів (як українських, так і зарубіжних), а з іншого - значний внесок у соціально-економічний розвиток регіону за рахунок зростання дохідної частини обласного і місцевих бюджетів, притоку інвестицій, збільшення числа робочих місць, поліпшення здоров'я населення. Соціально-економічними пріоритетами розвитку є реалізація потенціалу області, що матиме позитивні економічні і соціальні наслідки для регіону.
Принципові рішення, закладені у Схемі, надалі повинні бути деталізовані Схемами планування території районів та містобудівною документацією на місцевому рівні. Наразі триває активізація процесів розроблення схем планування території районів, генеральних планів населених пунктів та іншої  містобудівної документації на місцевому рівні.
Протягом розроблення Схеми планування території Закарпатської області матеріали були розглянуті на нараді Закарпатської облдержадміністрації та представлені всім зацікавленим службам та управлінням облдержадміністрації. При її розробленні використані матеріали, що були надані управліннями та відділами Закарпатської облдержадміністрації.
На підставі повідомлення державного підприємства „Український державний науково-дослідний інститут проектування міст „ДІПРОМІСТО” імені Ю.М.Білоконя” від 11.12.2017 №РСС-3325 про перегляд грифів обмеження доступу на матеріалах містобудівної документації „Схема планування території Закарпатської області”  управлінням переглянуто грифи обмеження доступу на відповідних матеріалах. З матеріалами зазначеної містобудівної документації також можна ознайомитися в управлінні у встановленому порядку.

Рішення Закарпатської обласної ради від 17.05.2013 року №731 «Про затвердження проекту Схеми планування території Закарпатської області»

ДЕТАЛЬНІШЕ за посиланням:   http://www.carpathia.gov.ua/storinka/shema-planuvannya-terytoriyi-zakarpatskoyi-oblasti

Деталі

Створено: 19 лютого 2018

Під час засідання Кабінету Міністрів України було прийняте рішення, яке забезпечить підтримку аграрного сектора країни по 5 важливим напрямкам на загальну суму 6,3 млрд грн. Це дозволить наростити обсяги сільськогосподарського виробництва, збільшити поголів’я і здешевити утримання худоби,  здешевити сільськогосподарську техніку для аграріїв, стимулювати садівництво і виноградарство, а також сприятиме розвитку фермерства в Україні. Також ця програма сприятиме економічному зростанню країни, створенню робочих місць та позитивно вплине на ціни на харчові продукти в Україні.

– Це ті конкретні програми, які ви можете використовувати вже у 2018 році. Також ми мінімізуємо вплив чиновників. Будуть впливати фермерські асоціації і задіяні банківські програм. Я зацікавлений у тому, щоб фермерських господарств стало більше. Це наша спільна мета, – звернувся Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман до аграріїв. Також він наголосив, що ці програми починають діяти вже з завтрашнього дня. Завдяки урядовій ініціативі доля фермерських господарств в структурі АПК України може збільшитись вдвічі.

Здешевлення с/г техніки

Уряд спрямовує 945 млн грн. на здешевлення сільськогосподарської техніки для аграріїв. Це  дозволить сільгоспвиробникам придбати 5050 одиниць вітчизняної сільгосптехніки за суттєво нижчою ціною. Держава компенсуватиме 25% вартості техніки великим сільгоспвиробникам , а фермерам – 40%, що сприятиме не лише розвитку аграрного сектору, а й дозволить на 20% наростити її виробництво, адже програмою буде охоплений кожен покупець вітчизняної сільськогосподарської техніки.

Дотації на утримання худоби

4 млрд грн направляє Уряд на розвиток українського тваринництва. Надається підтримка як агровиробникам, так і для громадян, які утримують молодняк ВРХ.

Громадяни, які утримують молодняк ВРХ, отримають 700 млн грн  державної підтримки, або 2500 грн на голову молочної корови  трьома траншами. Агровиробники, які утримують молочних корів, отримають 500 млн грн  державної підтримки, або 1500 грн на голову молочної корови  двома траншами.

Ця ініціатива Уряду  дозволить здешевити утримання 700 000 голів ВРХ для населення та агровиробників та збільшити в сільськогосподарських підприємствах поголів’я ВРХ на 11%, свиней на 18%, овець на 6%. Метою Уряду також є збільшення середньої продуктивності молочного ВРХ з 4000 літрів/рік до 7000-9000 літрів /рік.

Агровиробники отримають 50% компенсацію вартості високопродуктивного поголів’я, а також біологічного матеріалу та ембріонів на суму 300 млн грн.2,5 млрд грн агровиробникам буде компенсовано на будівництво або реконструкцію тваринницьких комплексів.  Йдеться про 25% компенсацію тіла кредиту, залученого на будівництво або реконструкцію комплексів в галузях свинарства, птахівництва та ВРХ, 30% відшкодування вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів, побудованих без залучення кредитних коштів та до 3% здешевлення кредитних ресурсів, залучених на проекти із розвитку аквакультури,  вівчарства, козівництва

Розвиток фермерських господарств

1 млрд грн виділяє Уряд на підтримку фермерів, що дозволить здешевити кредити до 1,5 облікової ставки НБУ, отримати 100% компенсацію вартості насіння та 90% компенсація вартості дорадчих послуг. При цьому таку підтримку отримають не великі латифундисти, а фермери з земельним банком до 500 га. Це стимулюватиме розвиток фермерства в Україні.

Підтримка кооперативів

Для сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Уряд запускає програму підтримки садівництва, ягідництва, заготівлі молока і м’яса, будівництво овоче- та фруктосховищ на умовах спів фінансування проектів. 70% витрат на придбання обладнання  компенсує держава.

Розвиток садівництва та виноградарства

Обсяг державної підтримки садівництва і виноградарства у 2018 році складе 300 млн грн. Це дозволить компенсувати 80% вартості саджанців і збільшити на 3 100 га площі садів, ягідників, виноградників вже до кінця року.

Деталі

Створено: 16 лютого 2018

У рамках візиту у Закарпатську область дружина Президента Марина Порошенко оглянула Невицький замок – пам’ятку середньовічної замкової архітектури. Очільник Закарпаття Геннадій Москаль презентував проект реставрації цього об’єкту культурно-історичної спадщини.

У 2018  році з метою збереження та запобігання повної руйнації Невицького замку заплановано здійснити першу чергу невідкладних робіт із його реставрації. Для цього з Державного бюджету в рамках фінансування проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, передбачено 10,7 млн грн., а також асигнування з місцевих бюджетів в обсязі 500 тис. грн.

За словами Марини Порошенко, Невицький замок – одна з найстаріших споруд Закарпаття, яка має надзвичайно високу архітектурну цінність та не має аналогів на території України. І вирішення питання реставрації пам’ятки національного значення сприятиме розвитку туристичної інфраструктури та актуалізації національної культурної спадщини.

Проект, зокрема, передбачає реставрацію центральної вежі з повною заміною покрівлі та укріпленням дерев’яних конструкцій, будівництво оглядового майданчика, укріплення стін вежі, реставрацію малої вежі, консервацію руїн замку, впорядкування та благоустрій території, встановлення системи зовнішнього освітлення тощо.

Після завершення першої черги невідкладних робіт головна вежа Невицького замку зможе повністю функціонувати та приймати туристів. Відновлення роботи цього туристичного об’єкту, безумовно, сприятиме отриманню  додаткових надходжень до місцевих бюджетів та розвитку туристичної інфраструктури краю.

Невицький замок розташований біля села Кам'яниця Ужгородського району Закарпатської області. Деякі дослідники вважають, що історія угорської захисної споруди на шляху до Київської Русі починається ще у ХІІ ст. Унікальність цього замку в тому, що в результаті часткової руйнації після військових дій 1644 року його вже ніколи не перебудовували.

За інформацією офіційного сайту Президента України

Деталі

Створено: 14 лютого 2018

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ier.com.ua ) у рамках проекту “Діалог зі сприяння торгівлі”( tfd.ier.com.ua ), що фінансується ЄС, оголошує про третю хвилю конкурсу грантів “Адвокація заходів зі сприяння торгівлі та спрощення торговельних процедур”.

Мета конкурсу – покращення умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зокрема шляхом удосконалення практики реалізації відповідних нормативно-правових актів та посилення прозорості діяльності органів влади, через забезпечення участі широкого кола громадських організацій в адвокації питань, пов’язаних зі сприянням та спрощенням процедур торгівлі.
Кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу
До участі в конкурсі запрошуються громадські організації, які мають:
•    статус неприбутковості та офіційно зареєстровані в Україні не менше ніж 1 рік на дату завершення конкурсу;
•    спроможність впроваджувати грантові проекти та звітувати за ними (включаючи фінансове звітування);
•    досвід практичної роботи у сфері сприяння міжнародній торгівлі та спрощення відповідних процедур;
•    веб-сайт організації та/або сторінку у фейсбуці.
Максимальний розмір гранту – 125 000 гривень.
Максимальна тривалість проектів – 6 місяців, але в будь-якому разі проект має завершитись до 31.10.2018 року.
Проектні пропозиції з додатками слід надсилати на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Останній термін подання проектів – 22.02.2018 р. – до 18.00.
Всі деталі та аплікаційні форми http://www.ier.com.ua/ua/Grants?

Деталі

Створено: 14 лютого 2018