Минулої осені по всій країні вибирали місцеву владу. Від великих міст-мільйонників до маленьких сіл і селищ українці ринулися з головою у вибори. На Ужгородщині боротьба розгорнулася за села, що межують з обласним центром. Це стратегічні пункти, бо до міста зовсім не далеко, але водночас живеш начебто за межею великого у гучного поліса.

Деякі села вже не відрізнити від окраїни Ужгорода, проте є й такі, що ніяк не можуть доторкнутися до цивілізації. Зокрема таким ще рік тому було село Коритняни, точніше навіть два села, що підпорядковуються Коритнянській сільській раді: Коритняни та Кінчеш. Тут єдина багаторічна проблема поклала хрест на розвиткові сіл. Водопостачання – стало каменем спотикання. Досі село не могло заробляти, вкладати в інфраструктуру та навіть ремонтувати шляхи – гроші, котрі осідали в бюджет, не можна було використати через заблоковані рахунки. КП «Водоканал м. Ужгорода», якому сільська рада винна мільйони гривень за водопостачання, звернувся до суду і заблокувало рахунки. Проте, після зміни місцевої влади, рахунки розблокували і села почали оновлюватися. Та виникли нові труднощі. Про них і вирішили поговорити з нинішнім сільським головою Ігорем Бадидою.

Пане Ігорю, Ви перемогли на останніх виборах. Відтоді пройшло півроку і Вам вдалося як мінімум розблокувати рахунки сільської ради. Як Ви це зробили?
На це витратилося дуже багато часу. Довелося йти до керівництва водоканалу і пояснювати, що із заблокованими рахунками, ми не покриємо їхні борги. А так ми почнемо проводити реконструкції мереж, робити перші кроки до того, щоб закрити питання з водою. Про це все я казав людям, коли лише балотувався на сільського голову.
До речі, в чому полягала Ваша передвиборча кампанія? Що Ви обіцяли людям?
Обіцяв зміни, обіцяв, що моя команда приведе село в порядок. А для цього потрібна підтримка громади. Казав, що наведемо лад із питанням водопостачання, обіцяв нарешті запустити в активну роботу сільські клуби (їх аж два – один в селі Кінчеш, інший –в Коритнянах – авт.), щоб останні працювали не лише на виборах, але постійно. Нині в кожному клубі діють позакласні гуртки, дітвора має можливість навчатися рукопашному бою, для цього щотижня приїздить вчитель єдиноборств. І це все безкоштовно для селян. Сільська рада лише купила спортивний інвентар для занять.
Це Ви вже починаєте розповідати про зроблену роботу?
Так. Вперше за історію Коритнянської сільської ради ми підтримали футбольну команду. Купили їм спортивну форму, м’ячі, щитки. Зробили кошторисну документацію на садочок, сільську раду, дороги, два будинки культури. Це все із пройденими експертизами, залишилося знайти гроші. Перші інвестори вже є – це чеські партнери, котрі готові дати 400 тисяч гривень на садочок до кінця року. За ці кошти ми повністю замінимо внутрішнє опалення в дитячому садку, бо батареї не змінювалися від коли збудували заклад. Та поки європейці готують документи для перерахування коштів, бо це тривалий процес, власними силами вже встигли замінити покрівлю і водовідведення. Уявіть при будівництві так і не поставили водостоки, тому вікна завжди затікали. До слова, вікна теж замінили. Це все зроблено за гроші сільської та районної рад. Тут вже вкладено 800 тисяч гривень. А коли кошти перерахують наші чеські партнери, ми доведемо садок до повного ладу. Та з дошкільним закладом ще багато роботи…
Що маєте на увазі?
Треба розібратися з внутрішніми ремонтами, каналізацією, кухнею тощо. Але все-таки ми йдемо до цього. Вже встановили бойлер, тепер тут є гаряча вода. Купили ще один комплект білизни. По держстандарту мають були три комплекти на кожну дитину. Тепер є. Купили додатковий резервуар для води. Я переконаний, діти мають відчувати, що ними опікуються. До речі, в нас три групи дітей, одна з них з угорською мовою навчання. Наступного року запланували замінити санвузли, бо плитка вже відколупується, та й унітази варто замінити. Дякуючи спонсорам, в садочку оновили посуд.
Видно, що вже є певний результат роботи. Що кажуть батьки?
Батьки задоволені. Ті, що там пару чоловік є невдоволених, то вони завжди на владу «наїжджають», яка би вона не була. На них не треба звертати увагу. Потрібно заручитися підтримкою інших і далі працювати. Я в першу чергу не влада, я менеджер у селі. Тому намагаємося підшуковувати спонсорів, інвесторів, інакше село не розвиватиметься.
Дитячий садок утримується за рахунок коштів місцевого бюджету. Скільки приблизно потрібно грошей на рік для утримання ДНЗ?
Скільки в рік, точно не скажу. У нас зараз головна мета – зробити тут порядок. Мільйони три ще треба точно. Крім того, те, що закупили білизну, є посуд, от зараз вперше за 30 років встановимо витяжку на кухні, – це все зменшує тиск на батьків. Хоч останні 10 років взагалі все на батьках трималося.

Що, крім дитсадка та амбулаторії є в селі?
Є школа, у яку ходять діти з 10-ти сіл. Знаходиться вона в Коритнянах, та заклад перебуває на балансі районного управління освіти. Є 2 клуба, вже на нашому балансі (1 в Кінчеші, 1 в Коритнянах). У клубі Кінчеша зараз робитимемо косметичний ремонт, а в Коритнянський клуб купили спортивний інвентар, запустили роботу кількох гуртків для дітей. Для старшокласників діє секція з рукопашного бою. Також вже двічі ходили з дітьми в походи на 2-3 дні, аби вони вчилися орієнтуватися на місцевості, в лісі.
Чи багато у селі школярів, молоді?
Молоді багато, а от що стосується дітей, то частина з них ходить не в нашу школу, а в Ужгород – ми ж дуже близько до міста, багато хто працює в Ужгороді, то й дітей туди возять.
А що з сільською радою? Там теж ремонти?
Так. Почали ремонт усіх приміщень ради, а то який ґазда, коли в нього хата завалюється? Нині зробили двір, замінили вхідні двері у сільраду. І добре зробили, бо одного дня вони просто впали з петель. Це нонсенс. Не зрозуміло і те, що досі у сільській раді не було туалету. Таке враження, що ми не у кількох кілометрах від Ужгорода живемо та й не у XXI столітті. Всередині замінили міжкімнатні двері, бо досі тут ніхто нічого не робив.

Поки добирався до села, помітив, що місцями полатана дорога. Це теж село робило?
Частково. Якщо пригадуєте, тут постійно були ями. За кошти району та облавтодору їх полатали. Але ямковий ремонт тримається від сили рік. Спеціалісти порадили місця, де була значна ямковість, після того ремонту, накрити суцільний шаром асфальту. Так і зробили. Тепер ці ділянки будуть служити 3-5 років. Загалом 7 проблемних місць на під’їздах до села полатані. Зробили порядок і біля автобусної зупинки. Це дуже важливо для забезпечення життєдіяльності села.

А що у вас із водою? Ви досі користуєтеся загальноміською мережею, борги обчислюються мільйонами, ужгородський міський водоканал нарікає, що Коритнянська сільська рада – найбільший боржник. Що з цим робити?
По-перше, нам вдалося розблокувати рахунки сільської ради і зрушити з мертвої точки. По-друге, районна рада розробила проект заміни мереж водопостачання у селах Кінчеш, Коритняни та Часлівці. Загальна вартість проекту 21 мільйон гривень. На Кішчеш і Коритняни треба 15 мільйонів гривень. Зрозуміло, що нині – це не підйомна сума для нас, але колись за програмою «Чиста вода» в село були передані труби. Якимось чином вони опинилися в сусідніх Часлівцях, передані розпорядженням сільського голови без узгодження із депутатами. В принципі ми домовилися, бо це і в інтересах Часлівців, що ми від загальної вартості, вже згаданих 15-и мільйонів, виділяємо першу чергу проекту і будемо міняти труби по полях, де найбільші витоки. Це значно зменшить витрати сільської ради, збільшить тиск у мережі, що покращить водопостачання. І тоді не буде ситуації, коли в Часлівцях майже нема тиску, а відповідно і води. Вода подаватиметься не за графіком, а постійно.
І скільки метрів труб плануєте замінити?
У Кінчеші близько 900 метрів, а в Коритнянах – півтора кілометра. Заміна проводитиметься від насосної станції до початку села. Ми просто змушені привести в порядок водопостачання в селі.
Але це ж не можна зробити за місяць-два.
Так ми й не прийшли на місяць-два. Я тут живу, тут живуть мої діти і хочеться, щоб в селах був порядок. Якщо сьогодні не розпочати роботу, то завтра результату не буде. Треба робити в усіх напрямках відразу. Якщо зациклитися на одній проблемі,то ні сил, ні грошей не вистачить. От наприклад, ми зробили кошторисну документацію на вулицю Холмівську, що з’єднує Холмок і Коритняни. Це ключова транспортна артерія.
Ви плануєте капітальний ремонт цієї вулиці?
Так. Ми вже звернулися до Мінрегіонбуду та наших нардепів у Верховній Раді з проханням виділити кошти на ремонт цієї дороги.
Тобто, ви хочете отримати субвенцію з держбюджету. А про яку суму йдеться?
Мільйон чотириста сімдесят тисяч гривень. Це повна заміна дорожнього полотна, із сучасним водовідведенням, канавами і т.д. До речі, щоб самостійно прокопати канави, ми виділили нашому ж комунальному підприємству «Горизонт» 300 тисяч гривень для закупівлі екскаватора і вантажівки. Це зроблено, щоб ми не шукали підрядників, а самі виконували роботи. Це стосується і ремонту водопостачання і згаданих канав. Вийде так, що кошти села знову повертатимуться в село. А то досі ми запрошували КП «Водоканал м. Ужгорода» для подібних робіт і платили їм. Пробої доводиться залатувати в середньому 5 разів на місяць.
І коли ж ваші комунальники приступлять до роботи?
Не все так просто. Уявіть, за 5 місяців, що вже куплений екскаватор і вантажівка, директор КП не спромігся найти водіїв на цю техніку. Тому ставиться питання про відповідність директора займаній посаді. Виходить, що техніка стоїть, роботи виконують інші організації, а ми втрачаємо гроші. Так би ми витрачалися лише на паливно-мастильні матеріали та заплати, а не переплачували водоканалу. Та нині це не вдається. Коли я поставив питання руба, почалися інформаційні напади, розмови про неугодних. А хочеться, щоб люди просто виконували свою роботу. Складається таке враження, що всі звикли нічого не робити і змінювати нічого не хочуть.
Так чому ви не звільните чиновника? Ви ж можете одноосібно прийняти таке рішення?
Можу. І я це зроблю, якщо директор комунального підприємства не почне належно працювати. До речі, ми витребували підтвердження від керівника про його освіту. Досі чоловік дипломи не показав. Впирається, як може. Думаю, це пов’язано з тим, що КП «Горизонт» фактично обслуговує і авторинок у Кінчеші і по-троху його обкрадає.
До речі, про авторинок. В мережі Інтернет недавно вибухнула інформація про його закриття. Ви й справді хочете його закрити?
Суть не у ліквідації, а наведенні порядку. Нині є бажання угорських партнерів виділити грант на зведення на місці ринку сучасного футбольного поля зі штучним покриттям. Сума інвестиції сягає 250-и тисяч євро. Є ідея створити там спортивну школу, де б наші діти займалися безкоштовно. Це б стало першим футбольним полем в районі такої якості, котре б належало безпосередньо громаді, а не якомусь підприємцю. Тим паче, що воно б селу ще дохід приносило, адже оренда такого поля вартує близько тисячі гривень за гру. Та це не дуже подобається окремим людям, котрі одразу почали налаштовувати громаду проти мене та в кожній дії бачити прихований інтерес.
Ви зараз говорите про злі язики? Але завжди є не задоволені люди. Це нормально. Так чому ж обурюються ці селяни?
Пояснення цьому нема. Точніше є, але на мою думку абсурдне. Є купка невдоволених, котрі приходили до мене, як новообраного сільського голови з пропозицією звичайного «дерибану». Вони хотіли отримали земельні ділянки, а я їм відмовив. Сказав, що робити варто по закону і тоді почався лити інформаційний бруд. Ми запрошували їх і на сесію ради. Коли питали, «що вам не подобається?», – відповіді не було. Були лише звинувачення, що хтось щось вкрав.
Так цьому є докази чи це наклеп?
Жодних доказів. Це звичайний наклеп. До нас у сільську раду чи не щодня приходять інформаційні запити, на які ми постійно відповідаємо. Вся інформація публічна, але це не заважає опонентам в Інтернеті відверто викривляти факти. Ну якщо вони не бачать реальних змін у селі, то я не знаю, як їм це показати. Скажіть, ми для ремонту дитсадка залучили чеських партнерів, замінили вікна, двері, покрівлю… Завідувач не вимагає грошей у батьків. І якщо це називається «крадіжка», то я напевно щось не правильно роблю. Всі виділення грошей, залучення інвесторів тощо вирішуються сесійно. Сам сільський голова нічого не вирішує.
Так може у Вас є більшість у раді?
Я її ніколи й не збирав. Я прийшов працювати для розвитку села. І жоден депутат не зможе вам сказати,що я когось змушував голосувати «як треба». Всі депутати свідомі і відповідають за свої дії. Вони теж працюють на розвиток села. Тому значна частина рішень, що стосується стратегічних питань, голосуються більшістю і без проблем. До речі, наші сесії відкриті і будь-хто може на них прийти. Думаю, що той негатив, що зараз розповсюджується по селу – це метод політичного тиску. Ці люди мене постійно порівнюють з сусіднім сільським головою і кажуть, що в них садочок кращий, є спортивний комплекс, але людина на посаді 10 років, а я лише півроку. Думаю, що аналогів в Ужгородському районі нема, щоб за шість місяців зробили стільки в селі, як вдалося нам: це не лише ремонти комунальних закладів та доріг, це й оновлене вуличне освітлення, залучення підприємців, котрі реєструються в селі і платять податки в Коритнянах, і робота із отриманням акцизного збору, і початок наведення ладу із зовнішньою рекламою вздовж траси, за котру вже роками не платять. Зараз тривають суди на відшкодування майже півмільйона збитків, завданих громаді недобросовісними орендаторами землі та майна. Є люди, що не платять за воду і мають борги до 20-и тисяч гривень, з ними теж ведеться робота. Люди мають платити за воду, тоді можна домовлятися з водоканалом, розблоковувати рахунки і по трохи змінювати село на краще.
Під час розмови з Ігорем Бадидою склалося враження, що застигле болото розворушили, почали роботу, котра зовсім не сподобалась окремим людям. Та людину судять не за словами, а за вчинками. Зі півроку Коритняни та Кінчеш однозначно змінилися. У планах сільського голови ще багато проектів, і якщо їх вдасться реалізувати, то селяни самі зроблять висновки, хто мав рацію, а хто просто молов язиком і паплюжив людей. Для того, щоб жити добре і достойно, не обов’язково їхати у велике місто чи іншу країну. Порядок можна навести і в маленькому селі, варто лише захотіти. Не все відразу буває гладко та кінцева ціль має затьмарювати дрібні незручності. Кожному новому місцевому керівнику, та й Ігорю Бадиді зокрема, варто пам’ятати, що поки собаки лають – караван іде. Головне не зупинятися на досягнутому.

Роман Сов’як, для GalagovTV

Деталі

Створено: 02 серпня 2016

Завершила роботу шоста сесія районної ради VІІ скликання, на якій депутати районної ради прийняли ряд важливих питань. Головував на засіданні Руслан Чорнак, голови ради. У роботі сесії прийняли участь Анатолій Синишин, голова районної державної адміністрації, керівники структурних підрозділів райдержадміністрації, селищний та сільські голови. Сесія пройшла продуктивно і оперативно, а прийняті рішення мають надзвичайно важливе значення для дальшого економічного і соціального розвитку Ужгородського району.

Розпочали з привітань іменинників, які святкували свої дні народження в міжсесійний період, затим, пройнявшись щирими патріотичними почуттями від прослуховування Гімну України, приступили до плідної роботи.
Питань накопилось чимало,близько 30, але розгляд їх проходив швидко і оперативно. І не дивно, адже попередньо кожне з них було детально опрацьоване профільними комісіями, на яких були враховані всі зауваження і пропозиції депутатів і вироблено оптимальне вирішення всіх питань.
Депутати одностайно голосували за прийняття програм розвитку культури та мистецтва в районі, програму оновлення містобудівної документації, внесення змін до програм „Турбота”, „Власний дім”, програму економічного і соціального розвитку району, підвищення ефективності виконання повноважень органами виконавчої влади та за низку інших важливих питань та інш.
Прийнято рішення Про внесення змін до рішення районної ради від 05 січня 2016 року № 36 «Про районний бюджет на 2016 рік» (зі змінами від 29.01.2016, 04.03.2016, 08.04.2016”.З інформацією по цьому питанню виступила Ольга Ящищак, начальник фінансового управління РДА. Поскільки перевиконання районного бюджету за І половину 2016 р. становить 13 млн.669 тис.грн, крім того поступила субвенції з державного та обласного бюджетів - 14 млн.445 тиис.835 грн. депутати виважено підійшли до раціонального їх розподілу.
Вперше мабуть за останній період, левову частину коштів районного бюджету, понад 7 мільйонів грн. було направлено на капітальний ремонт доріг Ужгородщини, стан яких на сьогодні вкрай незадовільний. Відтак, села Баранинці, Великі Геївці, Кибляри, Галоч, Паладь-Комарівці, Пацканьово, Тарнівці, Тисаагтелек, Чабанівка та Концово цьогоріч матимуть нові дорожні покриття.
Знайшло вирішення питання виділення коштів на водопостачання та водовідвення сіл Ужгородщини. Зокрема, на реконструкцію системи водопостачання Коритняни, Кінчеш та Часлівці виділено 600 тис.грн., на будівництво централізованої мережі водовідведення у селі Сторожниця – 700 тис.грн., на будівництво системи водопостачання та водовідведення села Барвінок та сіл Сюрте-Тийглаш – 600 тис.грн.
Для реалізації програми розвитку культури і мистецтва виділено 50 тис.грн., крім того, на придбання костюмів для художніх колективів ( зокрема, і для художніх колективів, які цьогоріч є ювілярами - „Бетяри” та „Ружа”) 100 тис.грн. та 120 тис. грн. для будинку культури в с.Паладь Комарівці.
Футбольні команди Ужгородщини також отримають матеріальну підтримку. Вперше, депутати Ужгородської районної ради вирішили виділити усім 24 футбольним командам, які представляють Ужгородщину у змаганнях районної чи то обласної першості по 15 тис. грн.
Окрім цього, з районного бюджету на підтримку футболу виділено 400 тисяч гривень. Зокрема, мова про влаштування благоустрою та зведення огорож на стадіонах сіл В.Геївців, Концова, Р. Комарівців та Оріховиці. У всіх вищезазначених селах спортивна інфраструктура залишає бажати кращого. Відтак, кожній сільські раді виділено по 100 тисяч гривень на облаштування футбольних полів та стадіонів.
Не мали заперечень депутати проти прийняття рішень з охорони здоров”я. Зокрема, про затвердження договору про надання послуг з охорони здоров”я населенню Ужгородського району та прийняття і передачу коштів на здійснення видатків місцевого бюджету у 2016 та 2017 роках.
На засіданні були прийняті звернення депутатів районної ради до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Закарпатської обласної ради щодо мораторію на встановлення тарифів для населення та клопотання щодо надання Закарпатській області спеціального економічного статусу (СЕС), чим районні парламентарі підтвердили, що є виразниками інтересів виборців, а також народне прислів”я - „під лежачий камінь вода не тече”.
Депутати розглянули та прийняли рішення по депутатських запитах Наталії Мигалини, Йосипа Кантора та Ярослава Пришляка, затвердили план роботи районної ради ІІ півріччя 2016 року. А от питання, що стосувалися нормативно грошової оцінки земель вирішили довивчити і перенести на наступну сесію.
Оргвідділ районної ради

Деталі

Створено: 29 липня 2016

Цікаво, що у сусідній Угорщині є населений пункт з назвою Тийглаш, такою ж як і село на Ужгородщині. Тільки угорський Тийглаш має статус міста, який отримав завдяки успішному розвитку інфраструктури, створення нових промислових підприємств, значного збільшення чисельності населення. Між двома громадами сусідніх держав з однаковою назвою вже здавна зав’язалися тісні дружні відносини та партнерські зв’язки.

Нещодавно у сусідів побувала делегація з нашого Тийглаша. У її складі були сільський голова Юрій Сіка, секретар сільради Аліца Товт, депутати: обласної ради – Олександр Антал та районної – Тіберій Яцьків, редактор газети «Карпаті ігаз сов» Елемир Кевсегі. Виявилося, що єднають тийглашців з обох боків кордону багато спільних ідей, проблем. Обидві сторони готові до плідної співпраці.

Очільник угорського Тийглаша Бейла Цібере пообіцяв з делегацією своїх містян навідатися на Ужгородщину, ближче познайомитися з сусідами, детальніше обговорити наміри.

Ужгородщина  завжди відкрита для співпраці із зарубіжними партнерами.

Оргвідділ районної ради

Деталі

Створено: 28 липня 2016

Пригадалося, як торік цю милу жінку із Сторожниці усі тепло вітали зі сторіччям. Наша редакція подарувала ювілярці річну передплату на «Вісті Ужгородщини». Ювілярка відреагувала на цей подарунок з гумором: «Тепер маю прожити ще рік, аби вичитати, що там пише районка». Свою обіцянку Анастасія Миронівна виконала: днями зозуля накувала сто перше літо.
…Довге і цікаве життя судилося цій жінці. Мало було троянд на його шляху. Здебільшого – шипи.
Народилася і виросла у Польщі. Двічі українську сім’ю виселяли. Перший раз – у Росію, в Омську область. Звідти якось вдалося повернутися. Вдруге виселили – в Україну, на Рівненщину. Добре пам’ятає жінка ці страшні роки. На руках – маленька донечка Люба. З собою можна було взяти лише дріб’язок, адже вивозили у товарному вагоні відразу по кілька родин. Але потроху обзаводилися майном. Треба було шукати роботу, житло. У чужому краї непросто прижитися. Це незрозуміле протистояння між поляками та українцями покалічило не одну сім’ю по обидва боки кордону.
Росла дочка Люба, успішно закінчила школу, потім педагогічне училище. За направленням приїхала працювати на Закарпаття, у Сторожницю. Коли Анастасія Миронівна овдовіла – переїхала до дочки, яка вже була серед кращих учителів Ужгородщини. Її досвід роботи з молодшими класами вивчали, на відкриті уроки з’їжджалися вчителі з усієї області. Анастасія Миронівна гордилася дочкою.
Нині має іменинниця дві онучки – Аллу та Миросю, два правнуки – Іллю та Іванка.
Згадувати минуле не любить. Пережила голод, тиф, декілька операцій, навіть інсульт. Кожний раз прощалася з білим світом, але милістю Божою знову поверталася до життя.
Літа пролетіли, як птахи. Тим легше, бо все таки повертаються до рідного краю. А роки минають. Їх не повернути. На життєвому календарі вже сто перше літо. Аж сама не вірить...
Рада гостям. Тепло привітали іменинницю голова райдержадміністрації Анатолій Синишин, голова районної ради Руслан Чорнак, сільський голова Василь Сіка, начальник відділу культури райдержадміністрації Марія Котляр. Чекав на іменинницю приємний сюрприз. Тріо у складі відомих співачок Вікторії Балог, Ельвіри Золотіліної та Надії Шляхти подарували «Пісню про рушник». А коли заспівали «Многая літ» у їх прекрасні голоси вплелися тенори очільників району та села. Іменинниця розчулилася до сліз і щиро дякувала. Співачки були у вишиванках. Анастасія Миронівна не витримала і пішла за своєю, власної роботи. Дочка Любов Данилівна та внучка Алла розповідали, що бабуся і тепер ще любить шити, в’язати.
Рецептів довголіття не має. Про харчові дієти сном-духом не відає. Отож якісь рекомендації вона не дає. Каже, що кріпить її віра у Всевишнього, любов рідних і те, що завжди рухається. І нині не може всидіти без роботи.
Тож хай, дорога Анастасіє Миронівно, ще довго для вас світить сонце золоте і кожен день буде виповнений радістю і здоров’ям. А «Вісті Ужгородщини» будете читати і далі. До речі, їх пообіцяла вам передплатити Марія Котляр.
Інф. «ВУ»

Деталі

Створено: 27 липня 2016

Відповідно до плану роботи, в районній раді повним ходом іде підготовка до шостої сесії районної ради, яку заплановано провести 29 липня ц.р. 25-26 липня ц.р. відбулися засідання постійних комісій по обговоренню питань, запланованих розглянути на черговій сесії. Участь у засіданнях прийняли Руслан Чорнак, голова ради, керівники райдержадміністрації та її відділів, сільські голови. Питань накопичилось чимало, і всі вони були детально обговорені на засіданнях профільних комісій. З особливою увагою депутати підійшли до розгляду питань, що стосуються соціального захисту населення, освіти, культури, охорони здоров’я, соціально-економічного розвитку району. Заслухавши начальників відділів райдержадміністрації зокрема, відділу соціального захисту населення Андріану Зизич, відділу освіти, молоді та спорту Маріанну Михайлишину, відділу культури Марію Котляр, начальника відділу містобудування та архітектури Ірину Зазулич, відділу охорони здоров”я Олега Голуба, відділу капітального будівництва Ларису Ворю було погоджено проекти рішень про внесення змін до програми ”Турбота”, програми розвитку культури та мистецтва , розроблення та оновлення містобудівної документації, передачу незавершених будівництвом об’єктів та низку інших питань. 

Найбільша кількість питань випала на розгляд постійної комісії з питань бюджету (голова комісії Йожеф Боднар).На її адресу надійшло також багато листів та звернень від депутатів,організацій і установ району, сільських голів, більшість з яких стосувалася виділення коштів. З інформацією щодо проекту рішення про внесення змін до районного бюджету на 2016 рік виступила Ольга Ящищак, начальник фінансового управління РДА. Поскільки перевиконання районного бюджету становить понад 13 млн. грн., треба було дуже виважено підійти до раціонального їх розподілу. Адже невирішених питань в районі безліч – це і ремонти клубів, дитсадків, ремонти доріг, облаштування стадіонів та підтримка футбольних команд і т.п.
Голови постійних комісій Йожеф Боднар, Михайло Готра, Йосип Кантор, Володимир Рішко, Степан Матіцо, Наталія Мигалина, члени комісій внесли ряд важливих зауважень та пропозицій при розгляді питань.
За підсумками розгляду бюджетних питань, як і обіцяв голова ради Руслан Чорнак на останній сесії – жодне звернення не було залишено поза увагою, кошти розподілено раціонально, відповідно до пропозицій депутатів.
На пропозицію депутата Ярослава Пришляка погодились підготувати звернення до керівництва області щодо повернення коштів, які виділяються на ремонт доріг обласного значення з районного бюджету у сумі 3 млн.грн. Загалом на ремонт доріг району пропонується виділити близько 7 млн.грн.
Депутати серйозно підійшли до розгляду питання щодо водопостачання сіл Коритняни та Часлівці, рішення по якому буде прийнято на сесії районної ради.

Організаційний відділ районної ради

Деталі

Створено: 26 липня 2016

Сьогодні депутати ужгородської міської ради затвердили договір між міськрадою та ужгородською районною радою “Про надання послуг з охорони здоров’я населенню Ужгородського району”
Відтак, Ужгородська районна рада передасть 1 074 035,91 гривень на лікування жителів району у центральній міській лікарні Ужгорода. На сьогоднішній сесії міська рада вирішила прийняти вказані вище кошти, а також затвердити Договір між Ужгородською міською радою, Ужгородською державною адміністрацією та Ужгородською районною радою про надання послуг з охорони здоров'я населенню Ужгородського району.
Відповідно до договору, Ужгородська міська рада при прийнятті таких коштів надає населенню Ужгородського району медичну стаціонарну допомогу за видами медичної практики, які відсутні в лікувально-профілактичних закладах району, у центральній міській клінічній лікарні.
Підтверджуючим документом для госпіталізації жителів Ужгородщини є направлення лікарів медичних закладів району та екстреної медичної допомоги.
Нагадаємо, що зі своєї сторони, депутати району затверджуватимуть договір на черговій сесії райради, яка відбудеться у п’ятницю, 29 липня.

Деталі

Створено: 26 липня 2016

В п"ятницю відбувся товариський футбольний поєдинок між депутатами ужгородської районної ради та представниками депутатського корпусу міста Ужгород. Подібний матч між народними обранцями організований вперше. З ініціативою провести футбольну зустріч виступив голова районної ради Руслан Чорнак. Зіграли два тайми по 30 хвилин. У підсумку, точнішими у реалізації моментів були представники обласного центру. Вони забили 3 м'ячі у ворота команди ужгородської райради. Щоправда, районні депутати два м'ячі зуміли відквитати, і зовсім трохи не вистачило для бойової нічиї. Але, як зазначили капітани обох команд,- у таких поєдинках завжди перемагає дружба.

Деталі

Створено: 23 липня 2016